ВАГА́

, и́, ж., тільки одн.

Важкість (у 1 знач.) кого-, чого-небудь, яка звичайно визначається зважуванням

Тоненькі гіллячки слив гнулися під вагою темно-синіх сливок

(І. Франко)

;

За витоптані буряки Митько приніс бабі Христі щуку вагою в п'ять кілограмів

(О. Донченко)

;

Поринаючи в ці думки, Мар'ян навіть відчув вагу коси у руках

(М. Стельмах)

;

перев. чого, перен.

Щось важке, обтяжливе, яке приносить клопоти, проблеми і т. ін.; тягар

Тяжко віку доживати під вагою самотини

(М. Вороний)

;

Весь час мав вигляд людини, що на своїх плечах носить таку вагу обов'язків, яку не кожний витримать може

(В. Винниченко)

Важкий предмет (предмети), тягар, вантаж і т. ін

А так як на одному коні далеко не заїдеш і багато ваги не завезеш, то вони спрягались кіньми

(І. Нечуй-Левицький)

;

Три тіні зігнулися під якоюсь вагою – щось несуть на плечах

(Панас Мирний)

;

Зеленим пушком кучерявилась дрібненька і напрочуд тонка травиця, для якої і краплина роси була вагою

(М. Стельмах)

;

* Образно.

На серце моє, на голову, на всеньке тіло вагою налягло лихо

(М. Коцюбинський)

Те саме, що ва́ги.

Земля загула від гаю, і щось важке наближається до пасіки – таке важке, що й не зважити на вазі!

(Марко Вовчок)

;

На піддашші біля комори – вага. І біля неї купа людей, мішки

(А. Головко)

;

Та на якій вазі важити сумління і материнську любов?

(Р. Іваничук)

фіз.

Сила, з якою тіло, що перебуває в полі тяжіння, діє на горизонтальну опору чи розтягує підвіс, на якому його підвішено

Вага тіла залежить від його прискорення. Наприклад, у ліфті, що рушає вгору, вага тіла збільшується на величину, пропорційну прискоренню ліфта, а у ліфті, який спускається додолу, вага тіла зменшується на величину, пропорційну його прискоренню

(з наук.-попул. літ.)

;

Одиницею виміру ваги в Міжнародній системі одиниць СІ є ньютон

(з навч. літ.)

Спосіб зважування, прийнятий у якійсь сфері діяльності

Вага брутто

;

Вага нетто

перен.

Значення, вплив

Чергове зібрання берлінської організації, одне з нуднуватих досі, безживних зібрань, раптом стає цікаве, повне змісту й ваги

(В. Винниченко)

;

Нові завдання тривожили його допитливий мозок, нові досліди величезної ваги стояли перед ним

(О. Донченко)

;

Економічне процвітання та політична вага України перебувають у площині відновлення статусу великої держави. Альтернативою є буферна зона між Євросоюзом та дезінтегрованою СНД

(з публіц. літ.)

Спра́ва [величе́зної (вели́кої)] держа́вної (світово́ї) ваги́

див.

спра́ва

△

(1)

Абсолю́тна вага́ насі́ння

–

виражена в грамах вага 1000 зернин, узятих без вибору із загальної маси очищеного насіння

Додаткове штучне запилення соняшника збільшує абсолютну вагу насіння, поліпшує його якість

(з наук.-попул. літ.)

;

(2)

А́томна вага́,

заст.

–

те саме, що А́томна ма́са (див. ма́са).

За пропозицією Джона Дальтона атомна вага, що дорівнює одиниці, умовно була приписана водню

(із журн.)

;

Важка́ вагова́ катего́рія <Важка́ вага́>

див.

катего́рія

;

(3)

Жива́ вага́

–

вага живої тварини

Тваринники одержують плату залежно від виробленої продукції (надою молока, приросту живої ваги тварин, настригу вовни тощо)

(з наук. літ.)

;

(4)

Забі́йна вага́

–

вага туші з жиром без шкіри, голови, ніг і нутрощів

Забійна вага свиней вища, ніж інших сільськогосподарських тварин

(з наук. літ.)

;

(5)

Зчіпна́ вага́,

зал.

–

вага, яка припадає на ведучі колеса локомотива

В окремих випадках тягове зусилля не перевищує 10–15 % зчіпної ваги машини

(з наук. літ.)

;

Легка́ вагова́ катего́рія <Легка́ вага́>

див.

катего́рія

;

(6)

Молекуля́рна вага́,

фіз., хім.

–

маса молекули в одиницях атомної маси

Практично молекулярна вага дорівнює сумі мас усіх атомів, які входять до складу молекули

(з наук. літ.)

;

Напівважка́ вагова́ катего́рія <Напівважка́ вага́>

див.

катего́рія

;

(7)

Об'є́мна вага́

–

вага певної одиниці об'єму чого-небудь

Об'ємна вага повітря залежить від його температури, барометричного тиску та вологості

(з наук. літ.)

;

(8)

Пито́ма вага́

а)

(фіз.)

величина, яка дорівнює відношенню ваги тіла до його об'єму

У Міжнародній системі одиниць питому вагу вимірюють у H/м[IUX]3[/IUX], де H – вага

(з наук.-попул. літ.)

;

б)

(кого, чого, перен.)

роль, значення або місце кого-, чого-небудь у чомусь

Узагалі вагомою рисою фольклорного творчого процесу в прозових творах є все помітніше зменшення питомої ваги казково-легендарних елементів у новотворах

(з наук. літ.)

;

Збільшується питома вага жінок у загальній кількості зайнятої робочої сили

(із журн.)

;

(9)

Польо́тна вага́,

ав.

–

вага літака або іншого літального апарата з вантажем перед польотом

Загальна польотна вага чотиримоторного літака Н-209 під час старту мала становити близько 35 тонн

(з наук.-попул. літ.)

;

Сере́дня вагова́ катего́рія <Сере́дня вага́>

див.

катего́рія

;

(10)

Суха́ вага́ мото́ра (автомобі́ля),

техн.

–

вага мотора (автомобіля) без рідин, мастил, пального, необхідних для його експлуатації

Суха вага автомобіля “Феррарі 410” досягала 1200 кг

(з газ.)

;

Продаються човнові мотори “Ямаха”. Суха вага – 55,5 кг

(з Інтернету)

;

(11)

Чи́ста вага́

–

вага чого-небудь без упаковки, тари

Одержаний затарений товар приймають за чистою вагою (вага нетто), тобто за вирахуванням ваги тари

(з наук.-попул. літ.)

◇

(12)

Аж вага́ з груде́й спа́ла

у кого і без дод.

–

кому-небудь стало набагато легше, спокійніше і т. ін.

Серце моє, я так втішився, коли дістав від тебе листа, аж легше дихати мені, аж вага з грудей спала

(М. Коцюбинський)

;

Бу́ти / ста́ти у вазі́

див.

бу́ти

;

Зганя́ти (зго́нити) / зігна́ти (зогна́ти) жир (вагу́)

див.

зганя́ти

;

Кла́сти / покла́сти на ча́шу ваги́

див.

кла́сти

;

Ма́ти вагу́

див.

ма́ти

;

Набува́ти (набира́ти) / набу́ти (набра́ти) ваги́ (рідше вагу́)

див.

набува́ти

;

(13)

На вагу́ зо́лота

а)

який має першорядне значення, велику цінність; надзвичайно важливий

– От маслини... Річ, на перший погляд, наче несмачна й нікому не потрібна. А насправді – на вагу золота. Делікатес

(Л. Дмитерко)

;

– Це у вас

[у Середній Азії]

вода на вагу золота, а в нас цього добра вистачає

(Ю. Збанацький)

;

– Та звісно, як у степу... Вода на вагу золота

(О. Гончар)

;

Люди .. жадібно прислухалися до оголошення місцевого радіо. Інформація була на вагу золота

(Ю. Щербак)

;

б)

(зі сл.

цінуватися

цінитися

і т. ін.)

дуже дорого, високо

Кожна спокійна хвилина тепер цінувалася на вагу золота

(В. Козаченко)

;

Горіхова фанера цінується на вагу золота

(із журн.)

;

Ішла війна, військові льотчики цінилися на вагу золота, бо не так легко можна навчити літати

(з газ.)

;

Надава́ти / нада́ти зна́чення (ваги́, ці́нності)

див.

надава́ти

;

Ходи́ти важко́ю (тяжко́ю), рідко на вазі́ (заст. в тя́жі)

див.

ходи́ти

;

Центр ваги́

див.

центр

;

Як (мов, ні́би і т. ін.) пуд ваги́ ски́нути [з се́бе]

див.

скида́ти