СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОБМО́ВЛЕНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до обмо́вити.
Давненько написав він заяву .. з проханням переглянути його справу, виправдати його як навмисне обмовленого
(Ю. Збанацький)
;
– За що тебе покарано? – Невинно обмовлений я. Сказали, що огнищанина я убив, який до жінки моєї заповзявся. А він сам себе убив
(Валерій Шевчук)
;
// 
у знач. ім. обмо́влений,
ного,
ч.
Людина, зганьблена наклепом (див. на́клеп
2
)
.
– Бог Авраама, Ісаака і Якова заступився за обмовленого, – продовжував Лейзер
(З. Тулуб)
;
// 
обмо́влено, [I]безос. пред.[/I]
.
[
Глостер
:]
О, яке безумство! Обмовлено Едгара неповинно! Простіть мене, богове милосердні, І синові щасливі дні пошліть!
(М. Рильський, пер. з тв. В. Шекспіра)
.