СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОБМО́ВКА
, и, ж.
1
.
Слово або фраза, висловлені ненароком; те, чого не слід було б говорити
.
Людмила на початку покладала надію на випадкову обмовку співробітників, з якої вона щось дізнається
(Іван Ле)
;
– На вашому місці, Вадиме, я не звертав би уваги на випадкову обмовку. Цілком ясно, що Ван Лун просто помилився на слові
(В. Владко)
;
Обмовки, за дідом Фройдом, є суттю підсвідомості людини і видають її потаємні бажання
(С. Процюк)
.
2
.
Слово або фраза, помилково або навмисне сказані замість інших, потрібних
.
Він говорив тьмяно, з обмовками й недомовками
(Ю. Збанацький)
;
Надзвичайна яснота і послідовність дідової розповіді, без жодної обмовки і посилання на слабкість пам'яті, – все це вселило в Аристарха переконаність, що .. дід не вигадував
(В. Логвиненко)
;
Ми розмовляли на різні теми, часом я навмисно припускався таких обмовок, у яких кожен .. миттю розпізнав би відверті натяки
(О. Авраменко)
.