СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОБМО́ВА
, и, ж.
1
.
Неприязні висловлювання про кого-небудь з метою викликати до нього недовір'я, зневагу і т. ін.
Обмови, осуджування неприсутніх батько не терпів
(І. Франко)
;
Я чула інстинктивно, що тепер почнеться обмова моєї особи...
(О. Кобилянська)
;
Нащо́ тобі терни його
[світу]
обмови І похвали його даремний цвіт?
(М. Зеров, пер. з тв. М. Лермонтова)
;
// 
Неслава, поговір
.
Обмова – полова: вітер її рознесе, але й очі засипле
(прислів'я)
;
Хіба іншим не траплялось з помешкання вибиратись через обмову й підступи відкинутого чоловіка?
(В. Підмогильний)
.
2
.
Несправедливе звинувачення; наклеп (див. на́клеп
2
)
.
[
Месія
:]
Ти не наводь обмови зайвої на власну душу – такою чорною вона не може бути
(Леся Українка)
;
– Велю тобі явитися до Високого Порога і уступити місце своєму братові – вірному слузі падишаха, який через твої обмови десять років невинно карається на Родосі
(Р. Іваничук)
;
Ще недавно Роксолана вважала, що нічого тяжчого за рабство немає і не може бути, тепер переконалася, що обмови, наклепи й підозри ще страшніші за неволю
(П. Загребельний)
;
– Вже хтось доніс про диспут довкруг листка. Чи не Козловський? – Це все обмова, наклеп, – сказав
[Тарас]
спокійно
(Валерій Шевчук)
.