СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОБМІРКО́ВУВАТИСЯ
, уюся, уєшся, недок., ОБМІРКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.
1
.
заст.
Збиратися з думками
.
Хвильку помовчав і Стах, ніби обмірковувався...
(І. Нижник)
;
Молодиці не давали мені обміркуватися гаразд, усе жалували, усе цокотали
(Марко Вовчок)
.
2
.
тільки недок.
Пас. до обмірко́вувати 2
.
Козацькі традиції вимагали, щоб всі поважні справи обмірковувалися радою
(А. Кащенко)
;
– На що хочете закладаюся, що саме тепер обмірковується план кампанії антифілоксерної!
(М. Коцюбинський)
;
Треба, щоб питання художнього виховання дітей у нас обмірковувались частіше
(О. Довженко)
;
Господаря не було вдома: разом з Юрієм Шелестюком поїхав до Нюрнберга. Там обмірковувався проєкт української газети
(Олекса Ізарський)
.