СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОБМІРКУВА́ТИ
ОБМІРКО́ВУВАТИ
, ую, уєш, недок., ОБМІРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.
1
.
Те саме, що обду́мувати.
Вона .. пройшлася по покою, немов обмірковуючи щось, а потім знов стала переді мною
(І. Франко)
;
Я сиджу на бричці рівно й просто. По дорозі я обмірковую, що треба зробити
(В. Винниченко)
;
До самого Києва Захар не переставав обмірковувати свою зустріч з Людмилою
(Іван Ле)
;
Була ся наймичка людина розсудливая: все обміркує, усе виважить
(Марко Вовчок)
;
Юнак трохи оговтався і тепер уже міг все як слід обміркувати
(М. Дашкієв)
.
2
.
Детально розглядати, розбирати що-небудь, обмінюючись думками, враженнями і т. ін.; обговорювати (у 1 знач.)
.
Нестор Морозенко обмірковував з батьком Богданом, що зволить він сказати Вишневецькому
(з легенди)
;
Коло крамниці гурток людей – гаряче обмірковують справу
(С. Васильченко)
;
Всі, хто був у корчмі, завмерли, гарячково обмірковуючи слова пустельника
(Ю. Винничук)
;
– Слухайте, друзі мої, – сказав він, звертаючись до всіх разом. – Нам слід обміркувати, як поводитися далі. Які першочергові завдання стоять перед нами?
(В. Владко)
;
На .. зборах обміркували найважливіші питання бойової та агітаційної роботи
(М. Стельмах)
.