СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ОБМІЛІ́ТИ
, і́ю, і́єш.
1
.
Док. до мілі́ти 1
.
Відтоді минуло багато літ, обміліла невелика притока Дністра
(І. Цюпа)
;
Тривалий час стоїть спека, в горах теж не випадають дощі, й головне джерело обміліло
(П. Загребельний)
;
З літом потік обмілів і риба потяглася вгору
(М. Дочинець)
.
2
.
перен.
Док. до мілі́ти 2
.
Коли тебе мужність покине крилата, Байдужість підступить, душа обміліє, Знайди безіменну могилу солдата І вічний вогонь, що над ним пломеніє
(Л. Забашта)
;
// 
Те саме, що здрібні́ти 2
.
– Здаюсь! .. Погарячився. Подумав, що Григорій обмілів... Хороший він, твердий чоловік
(М. Стельмах)
.