СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
ОБМИ́СЛЮВАТИ
, юю, юєш, ОБМИШЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБМИ́СЛИТИ, лю, лиш, док., що і без прям. дод.
1
.
Те саме, що обду́мувати.
Став я обмишляти і надумався так, що лучче поспитаюся я перш того співу
(Марко Вовчок)
;
Щовечора збиралася хатня рада, мізкували, довго сперечалися, обмишляли, як поле вправить
(К. Гордієнко)
;
Я довго обмислював ці слова
(І. Білик)
;
Настуня Лісовська вершила свою карколомну кар'єру від бранки-наліжниці
[наложниці]
до султани Стамбула, обігрувала в шахи чужоземних амбасадорів і обмишляла державний переворот
(О. Забужко)
;
Явтух Каленикович підводиться з землі і йде, лишаючи бабу Явдоху обмислити .. його пропозиції
(Ю. Яновський)
;
– А тепер давайте обмислимо, що сказати послам
(Ю. Мушкетик)
.
2
.
перев. док., заст.
Обдаровувати (у 1 знач.)
.
– Та аби твоє, пане гетьмане, здоров'є
[здоров'я],
а ми тебе і хлібом, і одежею обмислимо – і тебе, і твоє товариство, не попускай тілько нас нікому ув обиду!
(П. Куліш)
.