ОБМИНА́ТИ
1
, а́ю, а́єш, недок., ОБМИНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.
1
. кого, що.
Звертати з прямого шляху, минаючи, залишаючи збоку кого-, що-небудь; обходити (у 4 знач.), об'їжджати (у 2 знач.)
. Горобенко намагався обминати поодиноких перехожих, але це не вдавалось
(Б. Антоненко-Давидович)
;Лодії
[човни] ..
круто завернули, обминаючи сліпучо-жовту косу(С. Скляренко)
;Микула не підходив до наметів, обминув їх і пішов у діброву
(О. Маковей)
;Семен повернув убік, щоб обминути бандитську засідку
(Л. Смілянський)
; * Образно.
Щаслива була Тухольщина, бо досі якось обминали її неситі очі князів і бояр
(І. Франко)
;От якби невмирущим стати, щоб жоден меч не діткнувся тебе, щоб вогонь не брав, хвороба не їла, старість обминала!
(О. Гончар)
;//
Ідучи, їдучи, випереджати кого-, що-небудь
.Дорогою його обминали підводи. Він не просив, щоб підвезли
(Ю. Збанацький)
;Я мчу на ровері, .. мене обминають машини
(С. Андрухович)
;[
Стеха
:]
Він скоро повинен бути: чула я сама, як розказував якийсь прохожий чоловік, що обминув Андрія по цей бік Миргорода(М. Кропивницький)
;//
перен.
Не зачіпати, не впливати на кого-небудь своїм змістом, спрямуванням і т. ін. (про розмову, певну справу і т. ін.)
.Балаканина Євецького начебто зовсім обминала Сергія
(Ю. Шовкопляс)
.2
. кого, що, перен.
Утримуватися, ухилятися від стосунків, розмов, зустрічей і т. ін. з ким-небудь
. Хоцінський знав, що сім дочок сиділо на шиї в о. Хведора і богослови вже навіть обминали старших дочок
(І. Нечуй-Левицький)
;Наїжджих пожильців уникала
[Лукина],
і вони обминали її(І. Волошин)
;Чи то був напівдозволений службовий флірт? Але звідтоді він обминав її, а вона – його
(В. Діброва)
;//
Уникаючи контактів з ким-небудь, виявляти зневагу до нього, нехтувати ним
.Владарі високих почуттів і моралі нехтували ним, зневажали і обминали
(Н. Рибак)
;Тодоска не розібрала, що сказав парубок, але зла фарба спалахнула на її пещених щоках уже від того, що близнята обминули її, мов сміття
(М. Стельмах)
;//
Не бувати де-небудь, не заходити кудись, до когось
.Люди дивилися на нього, як на заповітреного, обминали його склеп
[магазин]
(І. Франко)
;– Я думаю, що слід би до тітки найперше
[поїхати]:
вона .. може образитись, коли її обминемо(Леся Українка)
.3
. що, перен.
Уникати чого-небудь, утримуватися від чогось (у розмові, письмовому викладі і т. ін.)
. Обминаючи гострі моменти, Кривуля щиро каявся за нічну пригоду в млині і вихваляв сміливість Мотори
(І. Кириленко)
;Будь-що-будь, він вирішив сказати те, що всі ці дні обережно обминав
(Н. Рибак)
;//
Навмисне ухилятися від чого-небудь
.Він добре помітив, як Глоба обминає попередню розмову, і гість йому не сподобався
(В. Собко)
;Про зустріч з інженером Синявіним думав
[Мухтаров]
тільки, що поговорити з ним треба, обминути цієї зустрічі не можна(Іван Ле)
;//
Залишати поза увагою
.Автор монографії розкрив мотиви еволюції драгомановських поглядів на слов'янство, але обминає її важливий контекст – ініціативи західноєвропейських мислителів
(з наук. літ.)
;Олена .. все своє перебування у рідних почала змальовувати комічними фарбами. Не обминула й сватання
(Ірина Вільде)
.4
. кого.
Проминати кого-небудь при дії, яка поширюється на інших; обділяти (у 2 знач.)
. Вона своїх дітей жалувала, давала їм гостинці, а мене все обминала
(І. Нечуй-Левицький)
;Крилатого дружка
[птаха]
ми ніколи не обминали. Частували самим смачненьким [найсмачнішим]
шматочком(О. Ковінька)
;Щось важливе мене обминає, не можу сказати, що саме. Лише вiдчуваю, що справдi чимось обдiлена
(Г. Вдовиченко)
;Сподіваюся, що при зайвому часі Ви й надалі не обминете мене своїми звістками
(Панас Мирний)
;І тільки тоді, коли обминули його, покривдили й забули винагородити – пригадав боярин, що є на світі Литва
(З. Тулуб)
.◇
(1)
Обмина́ти го́стрі кути́
:а)
уникати суперечок, проблемних питань, принципового вирішення чого-небудь; нічого не чинити всупереч комусь
.– Ти цупко тримаєшся за рятівне коло, на якому начертано: “Не псувати стосунки, дотримуватись зі всіма згоди, .. обминати гострі кути...”
(Н. Рибак)
;Я не кажу ні “так”, ні “ні”. Я обминаю гострі кути, я уникаю темряви – й тіней
(В. Домонтович)
;б)
не спиратися на принциповість, на істинність (про що-небудь)
.Напівправда, яка соромливо обминає гострі кути, .. заважає нашому рухові вперед
(з газ.)
;(2)
Обмина́ти (обхо́дити, оббіга́ти і т. ін.) / обмину́ти (обійти́, оббі́гти і т. ін.) деся́тою доро́гою (ву́лицею)
:а)
(кого)
уникати зустрічі або будь-яких контактів з ким-небудь
.– Обходь лишень ти Уласа десятою вулицею й не говори до його
[до нього]
(І. Нечуй-Левицький)
;– Кожний вам скаже, що то хата .. злодія, якого сам батько одцурався, а добрі люди десятою вулицею обминають
(В. Винниченко)
;– Бридке дівча, ота Харитя.. Обминайте її десятою дорогою
(М. Чабанівський)
;Про те, що він лакуза, знали всі, а тому гидували з ним стрічатися і завжди обминали десятою дорогою
(В. Нестайко)
;– Коли б же то знаття! Десятою дорогою обминула б тебе, .. знівечив усе моє життя
(І. Цюпа)
;б)
(що)
всіляко ігнорувати що-небудь, уникати чого-небудь
.Він радить, які книжки читати, а які обминати десятою дорогою
(Є. Гуцало)
;Коли б знав чоловік, що доля готує йому через якийсь проміжок часу, тоді б десятою дорогою обминав непевні стежки
(М. Стельмах)
;Вони жили мирно, в конфлікти не дуже встрявали, всілякі жаховиська обходили десятою дорогою
(В. Большак)
;в)
(що)
не бувати де-небудь, не заходити або навмисне не заїздити кудись
.Джеря обходив панський двір десятою вулицею
(І. Нечуй-Левицький)
;З того часу ресторани обминав десятою дорогою
(Я. Гримайло)
;Уже з місяць Семен Федорович Коляда десятою дорогою обходив Маланчину хату
(М. Зарудний)
;Я обійшов свій рідний завод десятою вулицею
(Ю. Яновський)
;Якби не безвихідь, то обминув би сестрину лісничівку десятою дорогою
(П. Загребельний)
;г)
не охоплювати кого-небудь (про стан, почуття і т. ін.)
.Сон обминає мене десятою дорогою
(із журн.)
.