СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ВА́БИТИСЯ
, блюся, бишся; мн. ва́бляться; недок.
1
.
на кого – що і без дод.
Спокушатися, мати потяг до кого-, чого-небудь
.
Вона таки й справді і слухняна, й почтива, і на шори та вбори та на паничів не вабиться, а роботи своєї пильнує
(С. Васильченко)
;
Не вабся, хлопчику! Той мудрий, хто втіка, Хто знає, що несе трутизна Афродіти
(М. Рильський)
;
Руські воїни не дуже й вабились на здобич: половецькими покривалами, опанчами, кожухами та іншими дорогими речами вони мостили болото
(з наук.-попул. літ.)
.
2
.
Пас. до ва́бити.