СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
О́БМАЛЬ
, присл.
1
.
Недостатньо, замало
.
В Карпатах недурно такі замлілі та сухорляві люди: тут обмаль хліба, а робота важка
(І. Нечуй-Левицький)
;
Сказав, що .. має обмаль часу і хоче одразу зустрітися з учнями
(І. Багряний)
;
– Сiяли на цей рiк обмаль, – торохтiла Левадиха, ходячи дзиґою по хатi, – лиш аби з голоду не здохнути
(Р. Андріяшик)
;
// 
у знач. пред.
Грошей у кожного було обмаль
(М. Дашкієв)
;
[
Камілло
:]
Владарю, маю ось ключі Від ходів потаємних. Часу обмаль. Ходім же швидше, пане мій, ходім
(В. Коптілов, пер. з тв. В. Шекспіра)
.
2
.
у знач. ім. о́бмаль,
і,
ж., розм.
Те, чого недостатньо, замало
.
Армії .. ще трималися в окопах з обмаллю патронів і майже без артилерійських снарядів
(Б. Антоненко-Давидович)
.