СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОБЛЯ́ТИСЯ
ОБЛИВА́ТИСЯ
, а́юся, а́єшся, недок., ОБЛИ́ТИСЯ, ОБІЛЛЯ́ТИСЯ, обіллю́ся, обі́ллє́шся, діал. ОБЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док.
1
.
Обливати себе водою або якою-небудь іншою рідиною
.
– Умивайтесь та обливайтесь до схід сонця .. водою та втирайтесь сорочкою .. Побачите, як усе
[слабкість]
пропаде
(І. Нечуй-Левицький)
;
Завтра вона встане в
[о]
шостій, піде на стадіон бігати, підтягуватися, обливатися водицею
(Любко Дереш)
;
Св. Марко-печерник велів мертвому встати, вмитися і обіллятися олієм, і мертвий послухав і, сповнивши, нараз ляг
[ліг]
знов неживий
(І. Франко)
;
Біля криниці Петро в самих трусах. Обережно .. витяг цебер. Не знімаючи з цепка, одійшов на два кроки й облився холодною водою
(А. Головко)
;
Щоранку добре облитися водою
(М. Дочинець)
;
// 
Розливаючи якусь рідину, забруднюватися нею
.
– Мені приносили їсти – я не дозволяв нікому допомогти, обливався гарячим супом і чаєм
(Ю. Яновський)
;
// 
Покриватися якою-небудь рідиною (потом, кров'ю і т. ін.), стаючи мокрим від надмірного її виділення
.
Обдерті, у ранах, його руки давно обливалися кров'ю, але він навіть не помічав
(М. Коцюбинський)
;
Обливаються гарячим потом біля розпалених топок котельні машиністи
(В. Кучер)
;
Грають сопiлки, що їх скручують напровеснi з вербової кори, коли гiлка лише обливається соком i кора на нiй зелена i м'яка
(Р. Федорів)
;
Дядько .. з розмаху вдарив його чорним важким кулаком у лице. Марко відразу впав і облився кров'ю
(І. Микитенко)
;
// 
етн.
Виконувати обливання (у 3 знач.)
.
Хлопцi i дiвчата обливалися водою на Великдень
(В. Рубан)
.
2
.
перен.
Дуже рясно покриватися чим-небудь (цвітом, плодами і т. ін.)
.
Стоїть він
[Антон Никандрович]
.. на тлі ясминових кущиків, що аж непритомніють від сонця, обливаються піною квіту
(В. Барка)
;
Де-не-де .. уквітчалися
[селища]
маленькими абрикосовими садочками, які навесні обливаються цвітом і пахнуть медом
(Д. Ткач)
.
3
.
перен.
Охоплюватися, наповнюватися (світлом, промінням і т. ін.)
.
Сонце заходить. Сніги обливаються рожевим одлиском
(І. Нечуй-Левицький)
;
Всміхається
[сонце]
так весело і сердечно, що від того усміху цілий світ обливається всіма відтінками золота
(Б. Лепкий)
;
Листя обливається пурпуром, залиті сонцем дерева нагадують рубіни
(У. Самчук)
;
По недовгій хвилі ярким світлом облялася тая безлюдная сторона
(І. Франко)
;
// 
Перейматися яким-небудь сильним почуттям
.
Серце обливалось жалем до тих, через кого вона загубила свій вік молодий
(М. Коцюбинський)
;
А серця обливалися злістю, коли кулі навколо співали...
(В. Сосюра)
;
Скільки то сердець обливалося прозорою світлою радістю
(С. Добровольський)
.
4
.
тільки недок.
Пас. до облива́ти.
Відкрилися в хмарах джерела і .. проливають на землю .. кипіння і рев. Земля обливається то потоком, то полум'ям, то божевільними поривами вітру, перемішаного з бризками
(В. Барка)
;
Обпалений в печі посуд обливається поливою
(із журн.)
.
Душа́ облива́ється кро́в'ю
(1)
 
Облива́тися кро́в'ю
:
а)
 
(над чим і без дод.)
мучитися, страждати, виконуючи тяжку, непосильну роботу
.
Бачив я, .. Як сірома попідтинню Згорблена тулялась; Над роботою за скибку Кров'ю обливалась
(Я. Щоголів)
;
б)
 
бути місцем кривавих сутичок, жорстоких боїв і т. ін
.
– За цей час втратила
[Болгарія]
так багато, як нi вiд жодної вiйни: вона обливається кров'ю...
(С. Скляренко)
;
– Київ кров'ю обливається... А війська в нас малувато...
(О. Левада)
;
Облива́тися / обли́тися рум'я́нцем
(2)
 
Облива́тися (умива́тися, залива́тися, ми́тися, рідше обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (уми́тися, зали́тися, рідше обси́патися і т. ін.) [гірки́ми (гаря́чими, бу́йними і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми, сльозо́ю)
гірко, невтішно плакати
.
– Порятуй мене, таточку, голубчику! – аж закричала Галочка, заливаючися сльозами
(Г. Квітка-Основ'яненко)
;
Як калина при долині Вранці під росою, Так Ганнуся червоніла, Милася сльозою
(Т. Шевченко)
;
“Чужі... чужі... Що їм? у них болить?.. їм шкода
[мого сина]
?..” – думала вона
[Мотря],
обливаючись гіркими слізьми
(Панас Мирний)
;
Та брехня пекла її, скорпала
[шарпала]
її за серце нестерпучими болями, яких Параскіца не могла втишити, б'ючись головою об землю та обливаючись гарячими слізьми
(М. Коцюбинський)
;
Вона посадовила його на покуті як дорогого гостя, а тоді, обливаючись буйними сльозами, почала розпитувати
(І. Багряний)
;
Згадують, мабуть, мене матуся і батенько .. Мабуть, не раз умивалися слізьми, що така гірка доля випала їх дочці
(І. Цюпа)
;
Я хочу миру між людьми, Щоб матері слізьми не мились
(Д. Павличко)
;
Було, побачить мене мати і обіллється гіркими сльозами
(О. Стороженко)
;
Мася і призналась одній товаришці і облилась слізьми. – Порадимо, – каже тая, – не сумуй
(А. Свидницький)
;
Застогне Мотря, обіллється гарячими сльозами та й замовкне
(Панас Мирний)
;
Стара мама обси#палася слізьми
(В. Стефаник)
;
(3)
 
Облива́тися (умива́тися, обмива́тися, ми́тися і т. ін.) / обли́тися (вми́тися, обми́тися і т. ін.) [крива́вим (гірки́м, сьо́мим і т. ін.)] по́том
дуже важко працювати, дуже втомлюватися працюючи, виконуючи що-небудь
.
Запряжу воли – Потом миюся; Розпряжу воли – Набік хилюся
(С. Руданський)
;
Наймити та невільники обливались потом, аж стогнали од важкої роботи
(І. Нечуй-Левицький)
;
– Двадцять п'ять років отут обливаюся потом, і в очах лиш полин
(Мирослав Ірчан)
;
Вмивався
[Явтух]
потом, усіх навколо себе трусив, як чорт грушу
(Ю. Яновський)
;
Батальйон обливався потом
[у поході],
.. все гнітило, важчало з кожним кілометром
(О. Гончар)
;
Вийшов коваль з новенької кузні. Не миються потом у ній ковальчуки, не хукає прокіптявленою утробою ковальський міх
(Ю. Мушкетик)
;
[
Ганна
:]
Попогнула б спину на спеці та вмилася б кривавим потом, – не зажирувала б!
(М. Кропивницький)
;
Ще сонце не купалося у водах яруги, а Василь вже обмився сьомим потом
(І. Чендей)
;
(4)
 
Облива́тися / обли́тися холо́дним по́том
дуже хвилюватися, переживати (від страху, несподіваного переляку, у передчутті чогось невідомого, неприємного і т. ін.)
.
Калинович стояв, обливаючися холодним потом, і ждав, що буде далі
(І. Франко)
;
Тут завченим рухом
[крамар]
виймає з божниці кольорову пачку перев'язаних розписок.., милується своїм дрібним письмом. Від цього письма не раз холодним потом обливалися нахмурені триаршинні дядьки
(М. Стельмах)
;
Мирон обливався холодним потом від усвідомлення катастрофи, яка спіткала його .. армію, спіткала Велику Україну, не кажучи вже про його нещасну Галичину
(В. Шкляр)
;
Осатанів
[Турн]
і затрусився, Холодним потом ввесь облився, Од гніву сумно застогнав
(І. Котляревський)
;
Се́рце обкипа́є (закипа́є, окипа́є, облива́ється і т. ін.) / обкипі́ло (закипі́ло, окипі́ло і т. ін.) кро́в'ю (су́кровицею, смоло́ю, ва́ром і т. ін.)