СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОБЛЯ́ТИ
ОБЛИВА́ТИ
, а́ю, а́єш, недок., ОБЛИ́ТИ, ОБІЛЛЯ́ТИ, обіллю́, обі́ллє́ш, діал. ОБЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док.
1
.
кого, що.
Поливати, змочувати водою або іншою рідиною кого-, що-небудь по поверхні, з усіх боків
.
Плюскаючи на всi боки, вiн обливав водою шию, груди
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Сагайда скинув кітель, скинув сорочку і став умиватись, обливаючи себе водою до пояса
(О. Гончар)
;
Майстри лаштували на четвертому поверсі вежі мідний сифон, за допомогою якого нападників обливають киплячою олією
(В. Єшкілєв)
;
Кухар зробив з юшки густий росіл, облив ним рибу
(І. Нечуй-Левицький)
;
– Спинили
[партизани]
ешелон, набрали зброї різної, припасів, а потім обілляли вагони бензином і підпалили...
(Л. Смілянський)
;
// 
безос.
Густим дощем важких крапель обливало прихованого свідка
(Ю. Логвин)
;
// 
етн.
Виконувати обливання (у 3 знач.).
Заміжніх жінок
[в обливаний вівторок]
не годиться обливати
(І. Франко)
;
Був день Івана Купала. Це свято, коли всі без винятку, особливо молодь, водою одне одного прагнуть обляти
(з мемуарної літ.)
;
// 
Розливаючи якусь рідину, забруднювати нею кого-, що-небудь
.
Ще в школі, коли ми вміли тільки пустувати та обливати чорнилом стільці вчителів, теперішня молодь .. обмірковує своєю головою всі питання
(Г. Хоткевич)
;
Діти обідали на землі, обливали пазухи і шелестіли ложками
(В. Стефаник)
;
Преподобний сьорбає з великої пластикової кружки
[кухля]
свою .. каву, обливає нею свою білосніжну сорочку
(С. Жадан)
;
// 
Покривати чимось кого-, що-небудь (про сльози, піт, росу і т. ін.)
.
Припавши до ніг Його ззаду, плачучи, почала
[жінка]
обливати слізьми Йому ноги, і волоссям своїм витирала
(Біблія. Пер. І. Огієнка)
;
Піт обливає його всього, градом виступає на жирному виду
(Панас Мирний)
;
Ой, як вийшла Морозиха У густії лози, – Обілляли Морозиху Дрібненькії сльози
(з думи)
.
2
.
що, спец.
Покривати поливою (у 1 знач.); поливати (у 4 знач.)
.
Керамічний виріб обливають глазур'ю, згодом обпалюють при певній температурі
(з наук.-попул. літ.)
;
Ще не обпалену посудину обливають або занурюють у дуже розведений розчин добре розмеленої глини
(із журн.)
.
3
.
кого, що, перен.
Поширюючись, охоплювати, огортати (про світло, сонячне проміння і т. ін.)
.
Багаття палало й обливало двір червоним світлом
(І. Нечуй-Левицький)
;
Сонце обливає усе навкруги
(Грицько Григоренко)
;
Гаряче світло грало на запеченому, бронзовому виду Олександри, обливало темні бронзові руки
(С. Єфремов)
;
А сонце всiх їх обливає червоним-червоним
(В. Винниченко)
;
Бліде світло облило предмети довкола
(І. Франко)
;
Облив
[місяць]
весняним тремтячим молоком повітря всю землю
(Ю. Яновський)
;
// 
Підкоряти своєму впливові, переймати собою (про сильні почуття)
.
Знов ллється хвиля звуків, обливає мене якоюсь дивною радістю
(М. Рильський)
;
Вранці вона прокинулась від бентежного почуття, що відразу облило всю її істоту
(Григорій Тютюнник)
.
4
.
кого, що, перен.
Щільно оточувати когось, щось
.
В кошарі його обливало ціле море овець
(М. Коцюбинський)
.
5
.
тільки недок., що.
Оточувати своїми водами; омивати (про море, річку і т. ін.)
.
Під ногами зелений острів, що його обливають блакитні води далеких гір
(М. Коцюбинський)
;
З трьох сторін обливала його
[півострів]
ріка
(Юліан Опільський)
.
6
.
що, перен., розм.
Те саме, що обмива́ти 4
.
– За ваше! – гукають товариші, що обливають сьогодні підстаршинське підвищення Богдана і Юрка Грозбецького
(О. Лисяк)
.
(1)
 
Облива́ти (обкида́ти, полива́ти і т. ін.) / обли́ти (обки́дати, поли́ти і т. ін.) бру́дом (боло́том, грязю́кою і т. ін.)
кого, що
несправедливо звинувачувати когось у чомусь; обмовляти (у 2 знач.), неславити, ганьбити
.
Відбувалися збори, оба кандидати обкидали болотом один одного
(І. Франко)
;
Поцілуйко зводить розмову на інше. Та господар сам навертає її на своїх недругів, озлоблюючись, обкидає гряззю Безсмертного і Задніпровського
(М. Стельмах)
;
Майже в кожному номері .. газетки обливає
[запроданець]
брудом українську землю
(Ю. Збанацький)
;
Мій “приятель” поступово розкриває своє справжнє обличчя. Спочатку клявся у своїй відданості і любові до іранського народу, а тепер обливає його брудними помиями. Та ще як обливає!..
(П. Загребельний)
;
Крім неписьменного базікання про поезію, він
[Фотій]
намагався облити брудом весь мій рід
(Т. Масенко)
;
– Неможливо собі уявити, щоб він
[обвинувач]
перший, ні сіло ні впало, узяв та й облив грязюкою ні в чім не винну людину
(І. Муратов)
;
– Ти ще відповіси за такі слова і за те, що дівчину облив помиями
(В. Вільний)
;
(2)
 
Облива́ти / обли́ти кро́в'ю
робити місцем кривавих сутичок, жорстоких боїв і т. ін.
Плюндрувала тебе
[Україну]
зі сходу .. татарва, а тепер обливають кров'ю степи і лани твої свої ж брати в спілці з невірою...
(М. Старицький)
;
Запрудили
[вороги]
тілами убитих і поранених шанці, облили кров'ю руді крутолобі пагорби – і знову відступили
(В. Малик)
;
(3)
 
Облива́ти / обли́ти соло́дким ме́дом
кого
говорити щось дуже приємне кому-небудь, улещувати когось
.
Мелашка прийшла додому, і свекруха справдила своє слово: од того часу вона знов облила Мелашку солодким медом, а полин неначе сховала десь у комору для Мотрі
(І. Нечуй-Левицький)
;
(4)
 
Обли́ти / облива́ти [своє́] се́рце кро́в'ю
багато витерпіти горя; натерпітися, настраждатися
.
– Я ж .. облила серце кров'ю, тебе шукаючи! Я ж виплакала очі, тебе виглядаючи!
(І. Нечуй-Левицький)
;
[
Андрій
:]
Вирвав ти у мене слово твоїм доріканням, я згарячу дав його і тепер вже нізащо не зламаю.., витяг ти у мене жили, щастя моє надламав, серце кров'ю облив!..
(М. Кропивницький)
.