СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОБЛЯ́ПАНИЙ
, а, е.
1
.
Дієпр. пас. до обля́пати.
Де не взялась Свиня І стала чухать об драбину Багном обляпаную спину
(Л. Глібов)
;
На помості вже видніла плаха – величезний дубовий пень, обляпаний почорнілими від часу або свіжішими плямами крові
(І. Білик)
;
// 
обля́пано, безос. пред.
У квартирі безлад, стіни обляпано фарбою
(з газ.)
.
2
.
у знач. прикм.
Який обляпався
.
Був обляпаний увесь, бо пішки йшли обіч дороги і машини весь час оббризкували нас болотом
(А. Хорунжий)
;
Худий Коцюба методично з'їдає пельмень за пельменем, іронічно зиркає на обляпаного сметаною
[Ваню]
Бугая
(Люко Дашвар)
;
// 
Покритий краплями, плямами чогось рідкого, бризками
.
Облуплена й обляпана будівля станційки самітно лишилася серед пожовклої пустелі
(Олесь Досвітній)
.