СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОБЛЯМУВА́ТИ
ОБЛЯМО́ВУВАТИ
, ую, уєш, недок., ОБЛЯМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.
1
.
Оздоблювати облямівкою (у 1 знач.)
.
Мама уздріла, як із-за мережки, яка облямовувала кофтину, визирнули тугі білі груди
(Р. Іваничук)
;
Зося поодпорювала дорогі білі і чорні широкі кружева
[мережива]
і облямувала ними свою нову білу сукню
(І. Нечуй-Левицький)
.
2
.
перен.
Оточувати у вигляді облямівки (у 2 знач.)
.
Кремезний ставний тюрк щось сказав, поважно погладивши свою пишну чорну бороду, що гарно облямовувала його лице
(Олесь Досвітній)
;
Шевченко ішов навпростець, вгадуючи річище Орі з рідких кущів, що облямовували її береги
(З. Тулуб)
;
Дівчина .. дивно вдягнена: в білому халаті і хустинці, що закриває лоб, щоки і двома кінчиками облямовує підборіддя
(Я. Гримайло)
;
Вони
[німці]
обгородили стіл муром широких спин, облямували скатерть колом здорових рум'янців
(М. Коцюбинський)
;
Снiг величезним бiлим капелюхом лежав на даху, пухнасто облямував пiдвiконня
(В. Нестайко)
.