СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОБЛЯМО́ВАНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до облямува́ти.
До неділі біла літня сукня, облямована шовковими рожевими стрічками, вже була готова
(І. Нечуй-Левицький)
;
На ній сяє жовтогарячий корсет, плисом чорним облямований
(Г. Косинка)
;
До кімнати зайшла молода дівчина в пальті, облямованому хутром на полах і рукавах
(С. Добровольський)
;
Двір – тепер зелений та чистий, кругом облямований коморами, загородами
(Панас Мирний)
;
Чорні очі Замфірові, його довгасте, повне обличчя, облямоване низько стриженою чорною бородою, так і світяться задоволенням
(М. Коцюбинський)
;
На кожному дереві кришталеві грона, облямовані зеленим листям
(С. Журахович)
;
За розчиненими вікнами – світ, залитий сонцем, вкритий альпійськими луками, облямований лісами і горами
(О. Сизоненко)
;
// 
облямо́вано, безос. пред.
Край рукава ніби шкірою облямовано
(У. Самчук)
;
– Дворяни знали, які собі двері ставити! Дуб у два шари навхрест – по півтора дюйма стелина, на каруку і на гвинтах, ще й міддю облямовано
(Ю. Смолич)
.