СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
ОБЛЯГТИ́
ОБЛЯГА́ТИ
, а́ю, а́єш, недок., ОБЛЯГТИ́, я́жу, я́жеш, док.
1
.
що.
Розміщуватися навколо чого-небудь; тісно оточувати щось
.
Показалися садки, левади, що завжди облягають кожне село
(Панас Мирний)
;
Колись Яремин Кут облягали з усіх боків землі пана Безбородського
(С. Добровольський)
;
Рауля вляглася чекати під зарослями хмелю, що облягав паркан школи
(В. Багірова)
;
Козаче село Глибове при самому Дніпрі, та облягли його височенні гори
(Марко Вовчок)
;
// 
Щільно прилягаючи, охоплювати що-небудь (про одяг)
.
Біла, підперезана тонким плетеним поясом сорочка облягала худе, костисте тіло Сафрона
(М. Стельмах)
;
Вона стояла .. в темно-зеленій армійській сукні, що тісно облягала її стан
(О. Гончар)
;
На Байрачному новенька вовняна гімнастерка, вона щільно облягає широкі груди й м'язисті плечі
(Є. Доломан)
;
Стан богатиря облягав золотом шитий кунтуш
(Р. Іваничук)
;
Чорний тонкий светерок
[светрик]
.. щільно облягав стан
(С. Андрухович)
;
// 
Покривати собою кого-, що-небудь по поверхні, з усіх боків
.
З'явилася струнка жіноча постать, одягнена в темну сукню і з рушником на голові, що гарно облягав її смугляве, гарненьке личко
(В. Винниченко)
;
Теплий пухнастий шарф облягав її одне плече
(О. Гуреїв)
;
Ще кілька хвилин тому коси пишними хвилями облягали її голову, а тепер на подруг збентежено дивилася якась незнайома голомоза жінка
(А. Хижняк)
;
Борода срібно облягла зморщене обличчя
(Валерій Шевчук)
.
2
.
що.
Покривати що-небудь суцільною масою; густо оповивати (про туман, хмари і т. ін.)
.
Темрява землю кругом облягала
(Я. Щоголів)
;
А ті громи облягали небо все дужче й дужче
(І. Багряний)
;
Мряка, що облягала сніжний простір, почала розточуватись
(В. Барка)
;
Дощ суцільним шумом облягав усі навколишні ліси, темні кручі та висоти
(О. Гончар)
;
Що це за така страшна грозова хмара облягла півколом горизонт..?
(Я. Качура)
;
// 
безос.
Все небо облягло сірими хмарами
(Б. Грінченко)
;
Небо так облягло тяжкими хмарами, що й не помітно було, коли настав вечір
(Д. Бузько)
;
Обрiй облягло тугими хмарами
(І. Драч)
.
3
.
кого і без прям. дод., перен.
Повністю захоплювати, заполонювати кого-небудь (про думки, почуття і т. ін.)
.
Одні тільки думки сумні облягають тебе
(Панас Мирний)
;
– Як згадаю, скільки я того гріха через тебе набралася, так аж сум облягає...
(Л. Яновська)
;
Облягали думки про те, що з недавньої пори менi пiшов двадцять п'ятий
(Р. Андріяшик)
;
[
Пугач
:]
А мене іноді, віриш, така хандра безпросвітна обляже, так починає мені душу гнітити, що й світ не милий
(О. Гончар)
;
Нехіть до писання картин .. так облягла мене зі всіх боків, що стала схожою на алергію
(В. Лис)
;
Бору ж облягли сумніви: може, не варто й порушувати мовчання
(Г. Вдовиченко)
.
4
.
кого, що.
Тісно обступати, оточувати кого-, що-небудь
.
Уявляв собі ті огні, що горіли в парку, коли двір облягали збунтовані селяни
(Б. Лепкий)
;
Підбурена кимсь товпа народу облягає палату вбитого Агмеда-баші
(О. Назарук)
;
Чималий гурт, що облягав кобзаря, мов змело вітром
(О. Ільченко)
;
Незаможники виходили
[з сільбуду]
поодинці .. і мовчки облягали Химочку з усіх боків
(Г. Епік)
;
Вірителі .. цілою ватагою облягли князівську віллу і один за другим почали достукуватися до покоїв
(І. Франко)
;
Контору відкривають аж в дев'ятій ранком
[о дев'ятій ранку],
але ми вже облягли її від сьомої
(Мирослав Ірчан)
;
// 
Оточувати військом; брати в облогу
.
Інший береться до зброї і важить на царські чертоги; Цей облягає міста і руйнує будинки нещасні
(М. Зеров)
;
Он у далині вип'ялося на гору тисячолітнє селище Вишгород. Колись облягали його половці
(Б. Антоненко-Давидович)
;
На сторінках літопису змальовано докладно, як тікав од козаків розбитий польський коронний гетьман Потоцький і як облягли його в містечку Полонному грізні козацькі полки
(О. Довженко)
;
Наче хмари, бідний Київ Печеніги облягли
(О. Олесь)
.
5
.
кого, що.
Лягати навколо кого-, чого-небудь
.
То завжди було так влітку – вічна туга львівських хлопчаків за водою, вони обсідають і облягають басейни
(Н. Бічуя)
;
Дітям – розкіш: обляжуть криницю з усіх боків, набирають воду в пригорщі й смаковито п'ють
(О. Гончар)
.
6
.
рідко.
Укладатися спати
.
Незабаром усі обляжуть, бо завтра свято – неділя, ніхто нічого звечора не робить
(Панас Мирний)
.
7
.
тільки док., рідко.
Те саме, що захворі́ти.
Обліг мій братчик, лежить
(Сл. Б. Грінченка)
;
Поховав я свою неньку, а сам обліг. Лежу, так лежу, що ледве й тямлюся
(Ю. Федькович)
.