БЮРОКРАТИ́ЗМ
, у, ч.
1
. Канцелярщина, нехтування суттю справи заради дотримання формальностей
. – Нам потрібна жива справжня робітнича допомога, а не мертвий бюрократизм
(М. Івченко)
;– Нi бюрократизму – ось наше з тобою гасло, Куцеволе, еге ж?
(О. Гончар)
;У якому боргу має бути перед людьми суспільство, що дійшло вже, здається, до межі бюрократизму і чиновницької байдужості?
(з газ.)
.2
. Система управління, що характеризується неуважним ставленням до інтересів і потреб простих людей, канцелярськими методами роботи, тяганиною, формалізмом, кар'єризмом, прагненням до привілеїв і т. ін. та спирається на касту урядовців
. Абсолютизація державної форми власності з її жорсткою ієрархічною структурою управління є однією з головних передумов посилення позицій бюрократизму
(з наук. літ.)
;Бюрократизм – це не виконання влади, а самовладдя
(із журн.)
.