СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
БЮРОКРА́Т
, а, ч.
1
.
Службова особа, яка на шкоду справі та інтересам громадян неухильно дотримується формальностей у роботі
.
– Вреднючий дід. Документа захотів на коня. Ну, не бюрократ?..
(М. Стельмах)
;
Аж не вiрилось, що така молода i, сказати б, цiлком сучасна дiвчина вже встигла стати такою бездушною. А в iнститутi сама ж, певно, обурювалась бюрократами, їхньою черствiстю...
(О. Гончар)
;
Справжній бюрократ не любить, коли хтось в його оточенні міркує не так, як він
(з газ.)
.
2
.
Представник бюрократичної системи управління; урядовець
.
Весело регочучись, колишній бюрократ миттю вирішує справу...
(О. Бердник)
;
Адміністративно-командна система так влаштована, що за всіх часів, віянь високопоставленому бюрократу завжди забезпечений високий життєвий рівень
(з газ.)
.