СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
БЮ́РГЕР
, а, ч.
1
.
заст.
У Німеччині та деяких інших країнах Західної Європи – мешканець міста, городянин
.
Він
[Гоферт]
– професор математики, він – поважний бюргер, він – кандидат на славу знаменитості
(В. Винниченко)
;
Кожен при зустрічі на вулиці привселюдно вітав його, звертаючись до старого в третій особі, як до доброго бюргера й поважного вченого
(Н. Королева)
;
Майже в усіх селах зустрічали бійці земляків і землячок, що батракували в бюргерів
(О. Гончар)
.
2
.
перен.
Обиватель, міщанин
.
Примхи розбещеного, егоїстичного бюргера
.