СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
БУ́ЧНО
.
Присл. до бучни́й.
Гучно, бучно, – а п'яти мерзнуть
(прислів'я)
;
Колись ті бенкети цілими тижнями тяглися, широко та бучно справлялися
(Панас Мирний)
;
Бучно їх у шахти виряджали
(М. Терещенко)
;
Бучно й рішуче ввалилися вони
[старшини]
до .. суду
(З. Тулуб)
;
// 
у знач. пред.
Поглядав я на улицю. Бучно було всюди
(С. Руданський)
.