СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
БУ́ЦІМ
1
, спол., розм.
1
.
порівняльний.
Приєднує підрядні порівняльні речення, порівняння або звороти; наче, мов, ніби
.
Прокоповичка жалкувала за Балабухою й очевидячки одбувала гостя, буцім панщину, сидячи на канапі
(І. Нечуй-Левицький)
;
Люди завсігди спішили, буцім гналися одне за одним
(В. Дрозд)
.
2
.
з'ясувальний.
Приєднує підрядні з'ясувальні речення
.
– А вночі ляжеш спати, та й привиджується тобі, буцім лізе хто, кричить
(Панас Мирний)
.