БУФЕ́ТНИЙ

, а, е.

Прикм. до буфе́т.

В залі станції біля невеличкої буфетної вітрини стояв .. залізничник і розглядав у вітрині різні страви

(Л. Смілянський)

;

Наявний у буфеті (у 2 знач.)

Чинно й холодно підносив льокай заспаним пасажирам буфетні продукти

(М. Хвильовий)

;

у знач. ім. буфе́тна,

ної,

ж., заст.

Кімната, в якій готують закуски, напої та зберігають посуд

Капітан і його провідник зайшли до буфетної

(О. Полторацький)

;

[Базіль]

підвівся і поспішив туди, де звик шукати найвищий смисл свого буття, – в буфетну

(Валерій Шевчук)