БУ́ФЕР
, а, ч.
1
. Пристрій у вагона, паровоза, автомобіля і т. ін. для послаблення сили удару, поштовху
. Десь спереду загудів паровоз, брязнули буфери, і здригнулися вагони
(А. Головко)
;Коні харапудилися від гучного чмихання паровозів, оглушливого гуркоту буферів
(В. Канівець)
;Автомобільний буфер називається бампером
(із журн.)
.2
. перен.
Проміжна ланка, що послаблює зіткнення протилежних сил
. У XVII столітті Україна була буфером між імперськими амбіціями Речі Посполитої, Росії та Туреччини, а згодом, у XVIII столітті – Австрії та Росії, зазнавши на власній долі всі смаки цієї ролі
(із журн.)
.3
. інформ.
Поле пам'яті або пристрій для тимчасового зберігання даних у процесі обміну між основною і зовнішньою пам'яттю комп'ютера
. Для полегшення набору довгих чисел та фраз можна скористатися буфером обміну
(з навч. літ.)
.