БУ́ТИ

, теп. ч. усіх осіб одн. і мн. має форму є, яка може опускатися, рідко єсть, заст. 2 ос. одн. єси́, 3 ос. мн. суть; мин. ч. був, була́, було́; мн. були́; майб. ч., 3 ос. одн. бу́де; наказ. сп. будь; недок.

Існувати

Був собі колись-то якийсь-то маляр...

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

Грає кобзар, виспівує – Аж лихо сміється... “Була колись гетьманщина, Та вже не вернеться”

(Т. Шевченко)

;

тільки 1 ос. мн., у знач. виг.

Уживається як найкоротший традиційний тост при чаркуванні

– Будьмо! – привітався перший Проценко, беручи у руку чималу чарку з горілкою

(Панас Мирний)

;

– Ну, будьмо, – сказав Карпо Цар, – раз ми земляки, значить – пиймо!

(Ю. Яновський)

Уживається для позначення наявності кого-, чого-небудь десь, у когось

У Франка є прекрасна річ – лірична драма “Зів'яле листя”

(М. Коцюбинський)

;

Була собі на всьому господарстві одна кобилка

(М. Стельмах)

;

безос.

Землі у нас було сім чи сім з половиною десятин

(О. Довженко)

;

безос., розм.

Уживається при наближеному визначенні кількості, ваги, віддалі і т. ін.

Розглянувшись уважно, Остап зміркував, що звідси до Кишниці, де стояв вітряк Якимів, буде верст з тридцять

(М. Коцюбинський)

Перебувати, знаходитися де-небудь

За Прутом була Туреччина

(М. Коцюбинський)

;

Молодь вся була на полі, Бо якраз настали жнива

(Леся Українка)

;

Десантні групи вже були тут, неподалік, за спинами у розвідників

(О. Гончар)

перев. мин. або майб. ч., у кого, рідко до кого.

Приходити, приїздити куди-небудь, до когось; відвідувати кого-, що-небудь

Попрощавсь Кармель із дружиною, чули товариші, що промовив він до дружини: “Буду до тебе”

(Марко Вовчок)

;

[

Руфін

От як? Ти був у Секста?

(Леся Українка)

;

[

Завірюха

Дорога на Чигирин є навпростець коротка. За ніч ми будем там

(Л. Дмитерко)

Трапитися, статися

– Та не дуже ж то й заснула од думок та гадок, що з нею завтра буде!

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

– Маріє! – наблизився Свирид до неї й узяв за руку. – Скажи мені, що з тобою було?

(М. Коцюбинський)

;

Наставати (про час, пору року, погоду і т. ін.)

Поки, каже, доїдемо, то і день буде

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

Була весна, море було спокійне і синє, небо – так само, сонце обливало помаранчеві сади по горбах

(М. Коцюбинський)

;

чому.

Що-небудь неодмінно трапиться, настане

Школярочка іде у перший клас. Вже скоро бути бабиному літу

(Л. Дмитерко)

перев. мин. або майб. ч., кому, розм.

Діставатися, випадати на долю кого-небудь (перев. про покарання за провину)

– Якби ти знала, що мені вчора було за те, що з тобою ходила гойдатися до Ривки...

(Леся Українка)

;

– Що буде, як то кажуть, громаді, те й бабі...

(П. Козланюк)

;

безос.

Було їй уже за той модний передчасний хвіст

[зачіску],

критикували на шкільних .. зборах

(О. Гончар)

перев. майб. ч., безос., розм.

Вистачати

Буде з мене, поки живу, і мертвого слова, Щоб виливать журбу, сльози

(Т. Шевченко)

;

Виходить тоді отаман сам з пущі і промовляє до неї: “Віддай, пані, гроші! Пожила ти у золоті, у розкоші, буде вже з тебе – дай іншим!”

(Марко Вовчок)

;

Запасу на три дні буде

(М. Рудь)

за ким, розм.

Перебувати у шлюбі з ким-небудь (про жінку)

– Мамо моя! – плаче

[Наталя], –

не губіть мене, молодої, не топіть за Гурчем. Лучче мені вмерти, як за ним бути!

(Марко Вовчок)

тільки майб. або мин. ч., з кого, розм.

Стати ким-небудь, перев. набувши певних знань, рис і т. ін

– Віддай, – каже, – твою дочку за мого сина, то побачиш, яка з неї буде невсипуща хазяйка

(О. Стороженко)

;

– Не нами сказано: терпи, козаче, – отаманом будеш

(А. Головко)

Уживається як зв'язка у складеному присудку (форма теп. ч. є,

єсть

часто опускається)

Чого ж тепер заплакав ти? Чого тепер тобі, старому, У цій неволі стало жаль – Що світ зав'язаний, закритий! Що сам єси тепер москаль..?

(Т. Шевченко)

;

Не писав до Вас, бо був слабий

(М. Коцюбинський)

;

Сценарій “Звенигори” був написаний письменником Йогансеном

(О. Довженко)

;

безос.

Неспокійно було в селі

(М. Коцюбинський)

;

На Монастирській слобідці без суду, без слідства .. було розстріляно групу старих матросів та робітників

(О. Гончар)

;

тільки мин. ч., безос., розм.

У поєднанні з інфін. уживається для підкреслення доцільності якої-небудь дії в минулому

[

Молодий хлопець

Було їм

[переможцям]

про славу наших предків заспівати, щоб знали силу нашого народу!

(Леся Українка)

тільки майб. ч.

У поєднанні з інфін. уживається як допоміжне дієслово для творення майбутнього часу

Так! Я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Буду жити! – Геть думи сумні!

(Леся Українка)

;

За те, що жили ми в цей зоряний час, нам заздрити будуть нащадки

(В. Сосюра)

тільки мин. ч.

У поєднанні з особовими формами мин. ч. дієслів уживається як допоміжне дієслово для творення давноминулого часу

Віл щось почав був говорить, Да судді річ його .. перебили

(Є. Гребінка)

;

Лукаш нахиляється.., знаходить вербову сопілку, що був кинув, бере її до рук і йде по білій галяві до берези

(Леся Українка)

;

Піп колись був розсердився на дідових батьків, і як у них народився хлопець, то й назвав його Македоном

(І. Сенченко)

тільки було́, у знач. част.

Уживається при дієсловах мин. ч. для вираження дії, яка почалася, але не здійснилася

– Ви, діточки, поскучайте за братиком, – почала було мати, та голос ввірвавсь і замер

(Марко Вовчок)

;

Хотів було гукати

[Ладим]

на допомогу: задубілий язик не повертається

(В. Кучер)

тільки було́, у знач. вставн. сл.

Уживається при вираженні нерегулярно повторюваної дії у знач.

часом

іноді

Було, роблю що, чи гуляю, чи Богу молюся, Усе думаю про його

[нього]

(Т. Шевченко)

;

І не доїм, і не досплю; Усе, було, тружусь, роблю

(Л. Глібов)

тільки бу́де, безос. пред., розм.

Уживається у знач.

досить

годі

Нешвидко встав старший та й каже: “Ще, може, хоче хто сказать?” “Не треба! буде! і так гоже!”

(Панас Мирний)

;

Нарешті Чугайстер знемігся. – Буде, не можу...

(М. Коцюбинський)

(1)

Бу́дьте виба́чні́ (виба́чни́ми),

заст.

–

вибачайте

– Частуйтеся і будьте вибачними, якщо неповний лад на вдовиній бесіді буде

(Леся Українка)

;

Несподівано господар запитав: – Будьте вибачні за цікавість: ви діток маєте?

(М. Олійник)

;

(2)

Бу́ти (бува́ти) у слу́жбі,

заст.

–

служити за наймом

Хто у службі не бував, той і нужди не видав

(прислів'я)

;

[

Горнов

Доки цей дід ще не був у службі, то прозивався Ворона, а як здобув міліцієнного

[міліцейського]

чина

[чину],

так став вже прозиватись Воронов!

(М. Кропивницький)

;

(3)

Бу́ти в зби́тку

–

зазнавати матеріальних втрат

– Ставай до мене в підмайстри .. В збитку не будеш, бо жодного дня не сидітимеш без роботи

(З. Тулуб)

;

(4)

Бу́ти в збо́рі

–

повністю, у повному складі збиратися де-небудь (про певне коло людей)

Волость уся в зборі: старшина, писар, староста, судді, соцькі

(Панас Мирний)

;

Коли Яресько примчав на майдан, повстанське військо було вже в зборі

(О. Гончар)

;

(5)

Бу́ти в одві́ті,

заст.

–

відповідати за кого-, що-небудь

– Ланочку, – зітхнувши важко, вимовив він, – хай уже я один в одвіті буду...

(Панас Мирний)

;

Сам

[Мельхіседек]

інколи давав про себе взнаки, запитуючи: а що ж Запорожжя?! Так наче він, зовсім уже старий чоловік, міг бути в одвіті за Січ

(Г. Колісник)

;

(6)

Бу́ти в пого́рді

у кого і без дод., рідко

–

бути зневаженим ким-небудь

[

Річард

Моя скульптура в погорді, мов розвінчана цариця...

(Леся Українка)

;

(7)

Бу́ти в поша́ні

–

шануватися, цінуватися людьми

Освіта особливо цінувалась серед запорожців, і люди письменні тут завжди були у великій пошані

(С. Добровольський)

;

Серед оточення чоловіка відчуває

[Барбара]

себе чужою. Проте, мабуть, поривається шукати щирість у цьому ж середовищі, де щирість ніколи не була в пошані

(М. Малиновська)

;

(8)

Бу́ти в прете́нзії

на кого, рідко до кого

–

почувати або виявляти незадоволення ким-, чим-небудь; ображатися

Пані Турковська не була в претензії на князя

(Леся Українка)

;

Ніякий винахідник не здатен вигадати таких формулювань, які увічнено в цих протоколах. Тим-то ми певні, що читач не буде на нас в претензії, коли ми, замість недосконалого витвору власної фантазії, подамо один з цих неповторних оригіналів

(І. Микитенко)

;

(9)

Бу́ти в розбро́ді

–

перебувати в різних місцях, розбредатися

[

Пархім

Взагалі ж наших товаришів зовсім мало зосталось дома, всі в розброді, а вони в селі потрібні

(М. Кропивницький)

;

(10)

Бу́ти в ужи́тку

–

уживатися, використовуватися, застосовуватися ким-небудь

Борислав хвацько гуторив і грецькою, й латинською, й фрязькою, й готською мовами, що були в ужитку в тих варварських тагмах-полках імператора

(І. Білик)

;

Постоли були в ужитку до початку XX ст.

(з наук.-попул. літ.)

;

(11)

Бу́ти за́мужем

–

перебувати у шлюбі (про жінку); бути одруженою

Я тепер уже замужем. Уже і дитина є...

(Панас Мирний)

;

Пані Бажаєва – збідніла дворянка, вдова, була замужем двічі

(Леся Українка)

;

Борозна .. наздоганяв Нелю. Він знав, що вона була замужем, її заміжжя виявилося невдалим

(Ю. Мушкетик)

;

(12)

Бу́ти (лиша́тися) в резе́рві

–

не використовуватися зараз або не бути задіяним, бути в запасі на випадок необхідності

[

Ряженко

Стоп. Тут лягайте. Будете в резерві на всякий випадок, а я з хлопцями зайду з того боку, вдаримо в потилицю

(І. Микитенко)

;

– Полковник Ничипір на цей раз лишається з січовиками в резерві

(Іван Ле)

;

(13)

Бу́ти (лиша́тися, зостава́тися і т. ін.) / лиши́тися (зоста́тися) на хазя́йстві

–

хазяйнувати, господарювати, поратися, порядкувати, доглядати що-небудь у дворі чи в хаті

Сама вона була на хазяйстві; паніматка пішла .., а дочці наказала всякої роботи: і масло бити, і сметану збирати, і сир відігрівати

(А. Свидницький)

;

Зосталася генеральша сама собі на хазяйстві

(Панас Мирний)

;

(14)

Бу́ти на бюлете́ні

–

мати узаконений дозвіл лікаря на звільнення від роботи через хворобу

Поки я на бюлетені, приходьте щовечора з Санею до мене

(Ю. Шовкопляс)

;

(15)

Бу́ти на оста́нніх днях

–

чекати народження дитини найближчими днями

Вона була на останніх днях і болісно очікувала народин. Мої батьки заспокоювали молоду жінку

(із журн.)

;

(16)

Бу́ти наскінчу́,

діал.

–

наближатися до кінця, закінчуватися

Лютий був наскінчу

(А. Свидницький)

;

(17)

Бу́ти (перебува́ти) на утри́манні

в кого, чиєму

–

не маючи власних засобів для існування, жити, харчуватися у кого-небудь; утримуватися

Вони

[брати]

були пізніше на утриманні в простого селянина

(І. Франко)

;

Рано втративши батьків, майбутній письменник Андрій Чайковський перебував на утриманні родичів у селі Гординя Самбірського повіту

(з навч. літ.)

;

Якщо ж особа, яка мала право бути на утриманні спадкодавця, фактично цим правом не скористалася, то вона позбавляється можливості претендувати на спадщину як утриманець

(з мови документів)

;

(18)

Бу́ти (перебува́ти) під впли́вом

кого, чого, чиїм

–

зазнавати впливу кого-, чого-небудь; робити що-небудь, зважаючи на дії, думки певної особи або на певні обставини

Вася Деркач був-таки темний, як гудрон, і перебував під впливом своєї двоюрідної бабусі

(В. Нестайко)

;

Хоче вгадати, з чийого це голосу донька заспівала. Зрештою дивуватися нічому – всі Бабаніни шептуни, а Марія – в їхніх руках, повністю під їхнім впливом

(М. Слабошпицький)

;

(19)

Бу́ти (перебува́ти) під на́глядом

–

ставати об'єктом спостереження, контролю (перев. з боку влади)

[

Нечай

Я певен, що за вашою квартирою стежить охранка, адже ви під суворим наглядом

(Л. Смілянський)

;

Під наглядом поліції Шевченко був до кінця свого життя

(з наук.-попул. літ.)

;

(20)

Бу́ти (перебува́ти) під судо́м

–

звинувачуватися в якому-небудь злочині; бути підсудним

Порох таки його доїхав своїми ябедами, – він тепер був під судом, без місця

(Панас Мирний)

;

– А хтось з вашої рідні був коли-небудь під судом?

(М. Стельмах)

;

(21)

Бу́ти (перебува́ти) / пробу́ти під слі́дством (заст. в слі́дстві)

–

бути притягненим до судового розслідування у зв'язку з підозрою у причетності до злочину

Він колись був під слідством: розбалакався з одним пацієнтом, а той написав на нього донос. Ледве викрутився, бідолаха

(З. Тулуб)

;

Вас викликано на офіційну розмову, і тут немає Миколи Тихоновича, а є прокурор. – Пробачте, – підхопився з стільця Масло. – Я цих тонкощів не знаю. Не був ніколи під .. слідством

(А. Хижняк)

;

Так в слідстві близько року я пробув

(І. Франко)

;

(22)

Бу́ти (перебува́ти, стоя́ти і т. ін.) в опози́ції

до кого – чого

–

протидіяти, чинити опір кому-, чому-небудь, не погоджуватися з чиїми-небудь поглядами, діями і т. ін., протиставляючи їм свої

Чимало греко-католицьких священиків перебували в опозиції до влади, а проти окремих із них було розпочато кримінальну справу

(з наук. літ.)

;

(23)

Бу́ти про́ти

кого, чого

–

не схвалювати, не підтримувати кого-, чого-небудь, заперечувати щось

Ти в принципі проти довгих листів – правда ж? То я вже скінчу

(Леся Українка)

;

Майор Яцуба, як голова батьківського комітету, до останнього моменту був категорично проти хмільних напоїв на шкільному вечорі

(О. Гончар)

;

(24)

Бу́ти (служи́ти) тлом

кому, чому, для кого – чого

–

перебуваючи на задньому плані, робити кого-, що-небудь особливо помітним, виразним

Лиця та вбрання робітників, що виходили з робітень, якнайповніше підходили до того окруження

[оточення],

якому тлом служили брудні, .. пообдирані стіни фабричних будинків

(І. Франко)

;

Букви були великі, гострі, писані уставом, деякі виведені подвійними лініями. Тлом для них був прозорий, східний орнамент

(К. Гриневичева)

;

(25)

Бу́ти спокі́йним

за кого – що, заст. про кого – що

–

не хвилюватися за кого-, що-небудь; бути певним у кому-, чому-небудь

Він знав, що говорив поміж людьми і Денис, але про Дениса він був спокійний

(І. Нечуй-Левицький)

;

Після другого одруження, хай на богомільній до фанатизму, але бездоганно чесній Лізі, він міг би бути спокійним за свої права батька, та ці права були в нього відібрані мстивою природою

(М. Стельмах)

;

За них Черниш був спокійний. Непокоїли його інші, такі, як рядовий Ягідка

(О. Гончар)

;

(26)

Бу́ти / ста́ти пору́кою

в чому

–

ручатися за кого-небудь, служити гарантією чого-небудь; з повною відповідальністю запевняти кого-небудь у чомусь

[

Пархім

(радісно)

Бери млина, єй-богу, бери! П'ятдесят карбованців дай громаді наперед, і я тобі порукою, що діло буде в твоїх руках

(М. Кропивницький)

;

Вчасно розпочата справа створення спеціалізованих систем дистанційного навчання для підвищення кваліфікації фахівців правоохоронних органів стане порукою її успішного розвитку

(із журн.)

;

(27)

Бу́ти (стоя́ти) / ста́ти на перешко́ді

кому і без дод.

–

заважати, перешкоджати кому-небудь

– Мене, братці, не беріте з собою, – прохав він товаришів, – мені перебито обидві ноги, я й в дорозі, й вдома буду тільки на перешкоді... покиньте мене краще тут

(М. Старицький)

;

Скоро батько у чому їй на перешкоді стане – чи там у ярмарку не звелить купувати якої одежини, чи воза не дасть поїхати куди – вже Катря просить назад своєї обіцянки

(Марко Вовчок)

;

(28)

Бу́ти у від'ї́зді

–

виїхавши куди-небудь, тимчасово бути відсутнім

І став Петро збиратись у дорогу .. – Ну, все ж одно, Петре, дарма. Сказала ж я тобі, що Людмила у від'їзді

(А. Головко)

;

Пан десь був у від'їзді, а земля його гуляла під паром

(Ю. Хорунжий)

;

Я чомусь на ту вечірку не потрапив – мабуть, куняв на якійсь нараді або був у від'їзді

(Ю. Мушкетик)

;

(29)

Бу́ти у ві́дчаї

–

дуже переживати, відчувати сильний душевний біль, усвідомлюючи всю безвихідність становища

Він був, здавалося, у відчаї, та надія не вгасала в ньому

(О. Довженко)

;

Не раз він був у відчаї, що не може зодягнути її

[дружину]

по-людськи

(М. Стельмах)

;

(30)

Є коли́

–

достатньо часу для чого-небудь

Бандуристе, орле сизий! Добре тобі, брате: Маєш крила, маєш силу, є коли літати

(Т. Шевченко)

;

В неділю тієї роботи нема, що в будень. Є коли й є над чим думати

(Б. Лепкий)

;

Коли́ є потре́ба <При (у) потре́бі> <За (в ра́зі) потре́би>

див.

потре́ба

;

(31)

Не бу́ти таємни́цею

для кого, кому

–

хто-небудь знає про щось, комусь відомо що-небудь

Правда, нікому з “товариства” не було таємницею, що брати Калиновичі походили з низького роду

(І. Франко)

;

Для нього

[Врангеля]

не є таємницею, чому американці так зацікавлені в цій операції: з захопленням Кубані вони сподіваються заволодіти Північним Кавказом, де найбільше зосереджено капіталовкладень їхніх монополій

(О. Гончар)

;

Нема́ (нема́є, не було́) можли́вості

див.

нема́

;

Нема́ (нема́є, не було́, не мо́же бу́ти) [нія́кого (жо́дного)] су́мніву ([нія́ких (жо́дних)] су́мнівів)

див.

нема́

;

Нема́ (нема́є, не було́) спо́ко́ю (заст. супоко́ю)

див.

нема́

;

Ста́ти / става́ти (бу́ти) у [вели́кій] приго́ді (рідше наго́ді)

див.

става́ти

;

Толк бу́де

див.

толк

;

Хай відо́мо бу́де

див.

відо́мо

;

Як і слід (тре́ба) було́ сподіва́тися

див.

слід

◇

[Аж (і)] не́бу (рідко не́бові) [бу́де (ста́не)] жа́рко

див.

жа́рко

;

Бува́ти (рідко бу́ти) / побува́ти у бува́льцях

див.

бува́ти

;

(32)

Був та загу́в (попли́в)

а)

зовсім зник, пропав, не стало кого-, чого-небудь

Та й хвацька ж то колись була Козацька мати

[Січ]!

.. Еге! була та поплила

(П. Гулак-Артемовський)

;

– О, між ними

[запорожцями]

єсть добрі лицарі! – каже Сомко. – Скажи лучче, синку, були та загули. Перевелись тепер лицарі в Січі

(П. Куліш)

;

– Та в тебе і кишені чортма. – Еге! була та попливла.., у штанях зосталась

(З. Мороз)

;

б)

перестав жити, існувати

“Да, молодиця, був такий Гармаш. Був та загув. Поминай, як звали. Помер тиждень тому”

(А. Головко)

;

в)

не мав можливості здійснитися (про задум, мрію і т. ін.)

Була

[в Заруби]

мрія погуляти глибокими снігами, з рушничкою за плечима. Була та загула

(В. Кучер)

;

(33)

Бу́демо свата́ми

–

уживається як усталена форма пропозиції під час залагодження спільної справи

Наймай

[Гафійку],

коли люди трапляються. Завтра ж одвезеш в Ямище до економа .. Що ж, будемо сватами?

(М. Коцюбинський)

;

– Ну, скинь іще п'ятірку, то й будемо сватами. – Циган одразу щиросердно посмутнів

(М. Стельмах)

;

– Корову ми купимо. Нам не для молока, а на заріз. Отож кажіть ділом і будемо сватами

(з газ.)

;

(34)

Бу́деш зна́ти

–

уживається для вираження погрози кому-небудь

– Чекай, – думав він гірко про батька, – будеш ти знати, як я тобі повішусь...

(М. Коцюбинський)

;

Бу́дуть (ви́йдуть) лю́ди <Бу́де (ви́йде) люди́на>

див.

лю́ди

;

(35)

Будь він (ти, вона́ і т. ін.) [три́чі] про́клятий (про́клят, про́клята) <Бу́дьте [ви] [три́чі] про́кляті>,

лайл.

–

уживається як зловісне прокляття і виражає різкий осуд і надзвичайне обурення, незадоволення з приводу кого-, чого-небудь, а також ненависть до когось, чогось

[

Річард

В найтяжчий час мене кумир мій зрадив. Так будь він проклятий!..

(Леся Українка)

;

– Ех, – відказав Прохор, не тямиш ти, Никаноре, .. та ти й здохнеш у злиднях, а не станеш хазяїном. Швидше підеш у найми, будь вони прокляті

(І. Микитенко)

;

– Кінчилася світова війна! Стою з автоматом на порозі нової епохи й думаю: яку могутню темну силу ми перемогли, будь вона проклята!

(О. Довженко)

;

Та скрізь – у мареві маїсових плантацій, У синіх гаванях, на доках гомінких, Серед шумних будов – лице рабині-праці, Скрізь піт, і гніт, і кров, і свист бичів їдких .. О раю, проклят будь! Будь проклят, буйний Риме!

(М. Рильський)

;

Руками власними тюрму творили ми собі одвічну... О, будьте прокляті, кому назад повернуто обличчя

(В. Сосюра)

;

Ех, як важко переїздити через оцей міст, будь він проклятий!

(М. Чабанівський)

;

Сівши навпочіпки, чоловік .. тільки тепер остаточно відчуває, що темне громаддя в'язниці, будь воно тричі прокляте, залишилося позаду

(М. Стельмах)

;

(36)

Будь здоро́в (здоро́вий, здорове́нький) <Бу́дьте здоро́ві (здорове́нькі)>

а)

уживається як усталена форма прощання або рідше вітання при зустрічі з ким-небудь

[

Квятковська

Ну, будь же здоровенька та веселенька та нас швидше потіш!

(М. Старицький)

;

– Добривечір вам!.. Будьте здорові! – сказали бурлаки до хазяїна

(І. Нечуй-Левицький)

;

[

Кассандра

Прощай же, Ономаю!

[

Ономай

Будь здорова

(Леся Українка)

;

Потім він простяг Альоші руку. – Будь здоровий, скульпторе

(І. Микитенко)

;

б)

(з часткою

)

уживається для вираження чиєї-небудь безпорадності, безвиході; нічого не можна вдіяти

А що, думаю собі, коли не в ті двері? Дадуть по карку, і будь здоровий

(М. Ю. Тарновський)

;

в)

(перев. із словоспол.

такий

(

так

що

)

уживається для підкреслення чого-небудь, наголошення на чомусь (перев. позитивному, якісному)

А рейси такі, що – здоров тільки будь!

(С. Олійник)

;

(37)

Будь ла́ска (ласка́вий, рідше ласка́в) <Бу́дьте ласка́ві>

а)

усталена форма чемного звертання при проханні, запрошенні, пропозиції і т. ін.; прошу

– То встань, будь ласкав, пане свату

(І. Котляревський)

;

– Пустіть, будьте ласкаві

(Т. Шевченко)

;

Ой ти, милий, чорнобривий, та будь же ти ласкав: Та не стреляй

[стріляй]

моїх утят, як полетять на став

(П. Чубинський)

;

Левицький потиснув руку вродливому молодому моряку з засмаглим обличчям: – Дуже, дуже приємно! Сідайте, будь ласка

(З. Тулуб)

;

– Якщо ви хочете йти зі мною, будь ласка

(Григорій Тютюнник)

;

Він до друга Рогози: – Будь ласкавий, підвези!

(С. Олійник)

;

– Скажіть, будь ласка, де знаходиться воєнком? – зупинив її Підіпригора

(М. Стельмах)

;

б)

(тільки зі сл.

ласка

)

усталена форма вираження згоди або чемної відповіді на чиї-небудь слова вдячності, пропозиції і т. ін.

– Ви не ображайтесь, Панасе Івановичу! Трусити, так усіх трусити підряд! – О, будь ласка!

(А. Головко)

;

[

Учений

(до Карташова)

Киньмо цю розмову.

[

Карташов

Будь ласка

(О. Довженко)

;

(38)

Бу́дьмо здоро́ві!

–

уживається як тост при чаркуванні

О. Хведор знов поналивав горілки в чарки. – Будьмо здорові! – промовив він, випив і закусив варенням

(І. Нечуй-Левицький)

;

(39)

Будь пе́вний (пе́вен) <Бу́дьте пе́вні>

а)

уживається для вираження упевненості в чому-небудь і переконання когось у безсумнівності, вірогідності чого-небудь

– Будь певний, – що можна, все буде зроблене

(Леся Українка)

;

– Обіцяю вам, що мій допис в десятках примірників буде розісланий по всіх газетах, і будьте певні, що до нього прислухаються

(Григорій Тютюнник)

;

б)

дуже добре, якісно

– Видно, чув Твердоступов, що кишинівський поліграфіст Аркадій Соломонович як уже щось набере чи зверстає, чи візьме на шпони, то будьте певні!

(С. Олійник)

;

(40)

Будь спокі́йний <Бу́дьте спокі́йні>

–

уживається для переконання безпричинності хвилювань кого-небудь за когось, за щось; нема чого турбуватися, хвилюватися

– Добре, я залагоджу справу, будьте спокійні

(М. Коцюбинський)

;

Будь спокійний за мене, я приїду здорова

(Леся Українка)

;

– А тепер, кажу, напишу з Дунаю. Дивись, кажу, там сама. За мене – будь спокійна

(О. Гончар)

;

(41)

Бу́дьте люб'я́зні (заст. ми́лости́ві)

–

форма ввічливого прохання або звертання

[

Неоніла

Куди далі?

[

Бобочка

Будьте люб'язні, сюди, Неоніло Григорівно

(В. Собко)

;

– Будьте милостиві, скажіть, чи скоро будете нам наділяти землю? – Післязавтра почнемо, – обізвався довгов'язий вузьколиций пан, .. непевно поглядаючи на хліборобів

(М. Стельмах)

;

(42)

Будь [ти (він, вона́ і т. ін.)] нела́дний (рідко нела́ден) <Бу́дьте [ви] нела́дні>

–

уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь або несхвалення чогось

– Як наскіпався

[Грицько]

на мене – так куди тобі!.. Будь ти, думаю, неладний!.. Взяв шапку – та з шинку, та се прямісінько додому

(Панас Мирний)

;

– Красиво тоді вийшло, будьте ви неладні! Цілий гуртожиток купався, як то кажуть, у романтиці, а мені ніхто й не натякнув

(Ю. Яновський)

;

Хай ще одна душа виривається із цього пекла, будь воно неладне

(М. Стельмах)

;

(43)

Будь щасли́вий <Бу́дьте щасли́ві>

а)

уживається як побажання кому-небудь щастя в житті

– Поможи нам, Боже, довести діло до кінця, а ти, дочко, будь щаслива й здорова

(І. Нечуй-Левицький)

;

б)

уживається як усталена форма прощання

[

Долон

Я піду, царівни. Щасливі будьте!

(Леся Українка)

;

(44)

Була́ не була́

–

уживається для вираження рішучості при ризикованих діях (перев. після певного сумніву або вагання)

Смагляве лице змигнуло йому назустріч, .. аж випроставсь наш Олекса і, ледь усміхнувшись до людей, рушив: була не була!

(О. Гончар)

;

(45)

Було́ та сплило́ (спливло́) <Що було́, те [за водо́ю] сплило́ (спливло́)>

–

давно зникло, пропало, пройшло, минулося або забулося; чогось вже давно немає

[

Варвара

А ти держись! Купи собі гітару, ти ж колись так грав, що всі дівчата умлівали...

[

Ромодан

Що було в молодості, те .. спливло

(О. Корнійчук)

;

– Що було, те за водою спливло. Почнемо ми з Миколою жити й учитись заново

(Ю. Збанацький)

;

– Що там старе згадувать! Було, та спливло...

(І. Рябокляч)

;

(46)

Бу́ти (бува́ти) в хлібосо́лі

з ким, рідко

–

водити компанію з ким-небудь, брати участь у взаємному частуванні

Він тепер такий богатир

[багатир],

що ніколи і у хлібосолі з нами не був

(Сл. Гр.)

;

(47)

Бу́ти в ді́лі

–

знаходити своє застосування, використання

– Ці апарати три роки тому були в ділі, але недовго послужили, не було путнього механіка

(Д. Бедзик)

;

(48)

Бу́ти (висі́ти) на хвості́

в кого

–

наздоганяти кого-небудь

Міліція була на хвості у злодія

(з газ.)

;

(49)

Бу́ти висо́кої ду́мки

про кого – що

–

схвально, дуже позитивно оцінювати кого-, що-небудь

Надія зрозуміла, що й Микола високої думки про Лебедя

(Яків Баш)

;

Дядьки-капітани .. були високої думки про своє морехідницьке вміння

(О. Гончар)

;

(50)

Бу́ти в кі́гтях (в па́зурах)

кого, чого

–

перебувати в цілковитій залежності від кого-, чого-небудь

Він, рудий, казав, що коли б він взнав, що там

[на звороті малюнка]

написано, кому написано, і хто намалював перстень, то Бен Сахл був би в його пазурах! I ніколи б не видерся!..

(Ю. Логвин)

;

Мені важко було змиритися з тим, що моя сім'я була в кігтях убожества і злиднів

(із журн.)

;

(51)

Бу́ти в ку́рсі

чого

–

знати про хід якої-небудь справи, про останні факти, досягнення в певній галузі і т. ін

Він завжди уважно переглядав цю газету: .. тут було багато урядових розпоряджень, а він не хотів бути не в курсі державного будівництва

(М. Хвильовий)

;

Кортить прочитати газету, щоб бути в курсі світової політики

(Ю. Яновський)

;

– Тіточко, ви зовсім не в курсі, що наймодніше. Мода на “діячок” вже минула

(Ірина Вільде)

;

(52)

Бу́ти вла́дним над собо́ю

–

уміти зберігати самовладання, могти стримувати свої почуття, емоції

Вона все ще не владна над собою. Вона зараз візьме свій чемодан і вийде на перон, бо відмовитись від мрії неможливо

(В. Собко)

;

(53)

Бу́ти в нела́сці

–

відчувати на собі чиюсь неприхильність, неприязнь

– Сьогодні він у неласці, але завтра обставини можуть раптом змінитися і він знов з'явиться у столиці, у вищому світі

(З. Тулуб)

;

(54)

Бу́ти в одну́ шу́ршу

з ким

–

поділяти чию-небудь думку, бути заодно з кимсь

– Неначе в тюрму запер отой... ваш заступник, чи що... – з дитячою безпосередністю переконувала дівчина. – Звісно, й мама в одну шуршу з тим інженером: нехай, каже, лікується

(Іван Ле)

;

(55)

Бу́ти в примі́ту (в при́мітку)

кому, заст.

а)

помічати що-небудь

Устане ясне сонце і зайде, і знову устане, а Прісьці і не в примітку

(Сл. Гр.)

;

б)

бути знайомим

Яке се село? Воно мені не в приміту

(І. Котляревський)

;

Христя придивилася. Знайома хода, одежа трохи в примітку, а парубок наче незнайомий

(Панас Мирний)

;

(56)

Бу́ти в свої́й льо́лі,

рідко

–

не втрачати здорового глузду, здатності нормально мислити

[

Василина

Як ти сказала? Чи ти в своїй льолі, дівко!

(С. Васильченко)

;

(57)

Бу́ти втямки́

кому

–

довго пам'ятатися (перев. про покарання)

– А вам, Олімпські зубоскалки, Моргухи, дзиґи, фіглярки, Березової дам припарки, Що довго буде вам втямки

(І. Котляревський)

;

(58)

Бу́ти в уда́рі

–

перебувати в стані піднесення, натхнення, мати піднесений настрій

– Мене самого назвали лапошником... – Нічого подібного! – рішуче заперечив професор, який був сьогодні в ударі і якого через те не так легко було вгамувати…

(М. Хвильовий)

;

Діденко був особливо сьогодні в ударі

(А. Головко)

;

А оскільки вона була в ударі, оспівуючи свою кохану хімію, то їй міг би позаздрити сам Шаляпін

(Г. Усач)

;

(59)

Бу́ти в чина́х,

розм.

–

займати високу службову посаду

Сьогоднi .. заїжджалися льотчики з полiгона, всi в офiцерських чинах, один, командир, навiть сивуватий уже, з майорськими зiрками в погонах, а проте всi мiж собою як рiвнi

(О. Гончар)

;

(60)

Бу́ти ги́рею на нозі́

в кого, кому

–

обтяжувати кого-небудь своєю присутністю, своїми клопотами

Була

[Катерина]

переконана, що з такими прикметами, як її, не буде нікому гирею на нозі, тим паче – в коханої людини

(Ірина Вільде)

;

(61)

Бу́ти (залиша́тися) сами́м (сам) собо́ю

–

поводитися природно, щиро, відповідно до своїх звичок, принципів, уподобань, не прикидатися кимсь

У будь-якій ситуації насамперед лишитися людиною, бути завжди самим собою – ці настанови батька Марко пам'ятатиме до скону

(з публіц. літ.)

;

Рильський завжди залишався сам собою, – і в пору ластівок, і в пору, коли починається збір винограду

(з газ.)

;

(62)

Бу́ти зве́рху

–

перемагати в чому-небудь

– Та вже таки колись правда зверху буде! – думали вони

[кріпаки]

і стали дожидати “слушного часу”...

(Панас Мирний)

;

Головна небезпека полягає не в пасивності народу і не в бажанні влади за будь-яких умов залишатися згори – вона скрізь хоче бути зверху, а в нав'язуванні народові ідеології третьосортної країни

(з газ.)

;

(63)

Бу́ти [і] вдо́ма (до́ма) й за́мужем

–

користуватися одночасно усіма вигодами

– Він взагалі парубок справний... Тільки його якийсь ґедзь укусив. Чули, в нашу бригаду йти не хоче?.. – Може, хоче бути дома й замужем?

(А. Хорунжий)

;

(64)

Бу́ти і́ншої ду́мки

про кого – що і без дод.

–

по-іншому оцінювати кого-, що-небудь, думати інакше про когось, щось

[

Любов

Нам з Орестом належить надгорода ..

[

Орест

Моя мама і Олімпіада Іванівна, здається, зовсім іншої думки

(Леся Українка)

;

Налетіли

[американці]

на заводи, коли німців уже тут не було. – Промахнулись, виходить, – пожалкував Хома .. Робітники були іншої думки. Їх, видно, цей наліт не тільки не захоплював, а навіть обурював

(О. Гончар)

;

(65)

Бу́ти (іти́, крокува́ти, перебува́ти і т. ін.) в одні́й шере́нзі

з ким

–

займати однакові позиції з ким-небудь, мати той самий рівень порівняно з кимсь, чимсь

М. Садовський переборов величезні труднощі і переконливо довів право українського театру бути в одній шерензі з уславленими театральними колективами Росії і Європи

(з публіц. літ.)

;

(66)

Бу́ти на бо́ці

чиєму, кого, чого

–

ставати прибічником кого-небудь, підтримувати кого-небудь, поділяти чиїсь думки

Юзбашева партія немов переважала, бо на її боці був мулла Асан

(М. Коцюбинський)

;

Він знав, на чиєму боці має бути

(Ю. Мушкетик)

;

(67)

Бу́ти на ви,

перев. з ким

–

дотримуватися поважних взаємин з ким-небудь, коли неприпустимі й недоречні фамільярність, панібратство і т. ін

Недивлячись на всі наші пригоди, ми з нею були на ви

(У. Самчук)

;

– Ви з нею ще на ви? Ну от, чудово...

(Ю. Винничук)

;

(68)

Бу́ти на ві́стрі

чого, книжн.

–

жити інтересами сьогоднішнього дня, знати й розуміти актуальні проблеми у якій-небудь галузі

Все робимо для того, щоб не випадати з доленосного часу країни, бути на вістрі його проблем і сподівань

(з публіц. літ.)

;

(69)

Бу́ти на замі́тці

в кого

–

перебувати під особливим наглядом, контролем

Спиняє

[німець]

свій важкий погляд на .. худорлявому плечистому юнакові. Він у нього на замітці

(П. Колесник)

;

(70)

Бу́ти на о́бліку

–

кого-, чого-небудь дуже мало

У нас .. кожна краплина

[води]

на обліку

(О. Гончар)

;

Чекати бульдозера неможливо, почнуться польові роботи, кожні робочі руки будуть на обліку

(М. Руденко)

;

(71)

Бу́ти на прикме́ті (на примі́ті)

у кого

а)

хто-небудь знає про когось, щось, цікавиться ним і може розраховувати на нього

[

Храпко

От що, голубко: у мене є один чоловік на приміті, певний чоловік. Коли хоч – я з ним побалакаю: може, він візьметься

[за діло]

(Панас Мирний)

;

[

Охрім

Чи ти підеш за мене, чи, може, у тебе є який другий на прикметі?

(М. Кропивницький)

;

Моряк мовчки переждав час, потрібний для відповіді на моє запитання, і розповідав далі: – У мене є на приміті дубок “Тамара”. Це було колись прекрасне судно

(Ю. Яновський)

;

Не журіться, ми вам коня добудемо, – на ходу заспокоював Блаженко свого командира. – Хаєцький казав, що в нього є десь на прикметі...

(О. Гончар)

;

б)

хто-небудь спостерігає, стежить за кимсь, придивляється до когось

Ти людей бунтуєш! – визвіривсь

[Петро Глива]

на мене. – Демократ! Забастовщик .. Ти-и вже давно на прикметі в нас

(А. Тесленко)

;

– Не довіряю. – Я в тебе на приміті? – .. Батькові рідному – і то не вір

(Григорій Тютюнник)

;

(72)

Бу́ти на раху́нку

а)

(якому)

мати певне визнання серед кого-небудь

– А посівну провалювати і залишати колгоспників без куска хліба із-за того

[через те],

щоб ти був на хорошому рахунку, я не буду

(Григорій Тютюнник)

;

– Знаєте, ви зараз у нового начальника на доброму рахунку

(М. Циба)

;

б)

(у кого, кого)

хто-небудь має певні досягнення у чомусь

На рахунку в Яшка був не один вправно змонтований шлюз

(Л. Дмитерко)

;

На рахунку ентузіаста десятки наукових робіт, а також книга про першовідкривачів і здобувачів українського марганцю

(з газ.)

;

в)

(без дод.)

враховується, цінується

– Тут кожна секунда на рахунку. Квапитись однак не квапився...

(І. Нижник)

;

Зараз кожний кваліфікований сімейний лікар на рахунку

(з газ.)

;

(73)

Бу́ти на ти

а)

(з ким)

перебувати з ким-небудь у дружніх стосунках, уникаючи офіційності у звертанні

Тоді ми на ти з ним були. А Марина Петрівна теж така тоді приємна до мене була

(А. Тесленко)

;

б)

(з чим)

добре розумітися на чому-небудь, досконало знати якусь справу

Знання, уміння, навики, набуті в процесі навчання, допоможуть бути з трактором, комбайном, а чи ще з якимось реманентом на ти

(із журн.)

;

Поїхали хлопці в армію служити... Василь Гончар ніс вахту на Чорному морі, Іван Денисюк був на ти з неспокійним ефіром

(із журн.)

;

Лісничий з флорою і фауною Кончі-Заспи на ти

(з газ.)

;

(74)

Бу́ти (перебува́ти) в опа́лі

–

втрачати чию-небудь прихильність, відчувати недоброзичливе ставлення до себе з боку когось, не мати сприяння у чому-небудь

Ще недавно він був в опалі

(О. Гончар)

;

(75)

Бу́ти (перебува́ти, стоя́ти і т. ін.) по́за зако́ном

–

не мати громадянських прав, заступництва з боку державних органів

Ми стоїмо зараз поза законом

(М. Коцюбинський)

;

(76)

Бу́ти се́рцем

з ким – чим, де

–

завжди пам'ятати про кого-, що-небудь, уболівати за когось, щось

О дальні дні!.. Я бачу вас, я серцем з вами, Ми там ідем такі ясні...

(В. Сосюра)

;

Крім вищого начальства, маршруту полку ніхто не знав, але всі чомусь думали, що йдуть на Прагу. Може, тому, що серцем кожен був там, з повсталими чеськими патріотами

(О. Гончар)

;

(77)

Бу́ти (служи́ти) на побіге́ньках (на побіга́нках)

а)

(у кого і без дод.)

перебувати у залежному становищі, виконуючи чиї-небудь незначні, дрібні доручення, роблячи послуги комусь

Не годиться старій людині бути на побігеньках у молодих

(З. Тулуб)

;

Давида Феоктистовича можна було побачити скрізь: він прислужував духівництву у соборному вівтарі, роздмухуючи кадило, й був на побігеньках, виконуючи ті чи ті замовлення окремих священиків

(Б. Антоненко-Давидович)

;

б)

виконувати нескладну роботу

[

Кирило

Спершу крамницю мив

[Храпко]

та на побігеньках був, а далі грамоти вивчивсь, у прикажчики посунувсь

(Панас Мирний)

;

(78)

Бу́ти / ста́ти і́грашкою у рука́х

чиїх

–

перебувати в цілковитій залежності від кого-, чого-небудь

Вона стала .. іграшкою в чужих руках, і хоч все те й робилося із найкращими намірами, але життя їй було зламане

(Ю. Збанацький)

;

(79)

Бу́ти / ста́ти тягаре́м

для кого

–

завдавати кому-небудь клопоту або переобтяжувати когось своїми турботами, необхідністю витрат на утримання і т. ін

Одержане завдання не було для нього тягарем, воно скоріше було йому благословенням і перепусткою в царину бажаних подвигів

(О. Гончар)

;

– Із світанком у город я маю податись Жебрати, щоб тягарем не бути тобі і товариству

(Борис Тен, пер. з тв. Гомера)

;

– Друзі мене кличуть в листах, але я поки що не хочу їхати, щоб не стати для них тягарем

(Григорій Тютюнник)

;

(80)

Бу́ти / ста́ти у вазі́,

заст.

–

завагітніти

На третій годочок я стала у вазі

(Ганна Барвінок)

;

(81)

Бу́ти (стоя́ти) на твердо́му [ґру́нті]

–

мати стійке становище, бути впевненим у собі, у своїх можливостях

– Поки ще змога твоя і поки ще ти на твердому, .. Не шукай собі згуби...

(М. Зеров)

;

"Всі до партизанських загонів, всі на розгром ворога! Смерть німецьким окупантам!".. – Хто підписався? – Підпільний обком. – Ну, тоді діло на твердому ґрунті стоїть

(М. Стельмах)

;

(82)

Бу́ти (стоя́ти, опиня́тися і т. ін.) / опини́тися в це́нтрі ува́ги <Бу́ти (става́ти) / ста́ти це́нтром ува́ги>

чого, якої

–

вважатися головним, основним, виклика́ти загальний інтерес

Він нараз почув, що перестав бути центром загальної уваги, і се боляче його діткнуло

(Г. Хоткевич)

;

Тарас Григорович Шевченко опинився в центрі уваги літературної і мистецької громадськості країни

(з наук. літ.)

;

(83)

Бу́ти (стоя́ти) / ста́ти на пе́ршому мі́сці

а)

мати найкращі показники в чому-небудь, перевершити усіх інших у чомусь

На першому місці в світі з виробництва кави стоїть Бразилія

(з газ.)

;

б)

вважатися для кого-небудь найголовнішим, найважливішим серед усього іншого

У житті Альохіна шахи завжди стояли на першому місці

(з наук.-попул. літ.)

;

(84)

Бу́ти (трима́тися, залиша́тися і т. ін.) в ті́ні

а)

не привертати до себе уваги, лишатися непоміченим

Отаким точнісінько Іван був: усе міг, а тримався в тіні, щоб люди не подумали чогось

(М. Стельмах)

;

Фольклористична спадщина Ю. Федьковича не може залишатися в тіні, оскільки вона часто стає ключем до розв'язання багатьох питань тогочасного фольклорного і літературного життя західноукраїнських земель

(з наук. літ.)

;

б)

займати другорядне місце

– А ми з Левченком тут ось за вами, – сказав він і пожартував до своїх: – Нам із ним не звикати бути в тіні

(О. Гончар)

;

[

Тарас

Вийшло, що я поліз у князі на чільне місце .. А треба було триматися в тіні!..

(Василь Шевчук)

;

Київська держава за перших князів була досить міцно централізована, і віче зостається зовсім у тіні, відіграючи роль хіба що в місцевім житті як орган місцевої самоуправи

(з наук. літ.)

;

(85)

Бу́ти у ви́граші

–

мати перевагу, користь; вигравати

– Нам повірять маси .. І знову тільки ми будемо у виграші

(В. Винниченко)

;

Необхідно побудувати в кожному господарстві типові гноєсховища і почистити малі річки. У виграші будуть усі: земля, ріки, екологія, люди

(з газ.)

;

(86)

Бу́ти (ходи́ти) у несла́ві

–

мати погану репутацію

Наш піддружбо хороший, пожич

[позич]

дружбі грошей, бо наш дружба в неславі, його шапка в заставі

(Сл. Гр.)

;

(87)

В чо́му (в чім) бу́ти

–

не встигнути переодягнутися

Аж ось заторохтів на дворі візок .. Я, в чім була, схопилась до його на візок. Стара мене благословляє і його

(Марко Вовчок)

;

Голова́ є

див.

голова́

;

(88)

Де вже було́,

з інфін.

–

уживається для підкреслення неможливості здійснення чого-небудь у минулому; хіба можна?

Найбільше спокутував Вася свої конокрадські гріхи боєм .. Де вже було карати людину, про відчайдушну хоробрість якої знав увесь полк!

(О. Гончар)

;

(89)

Добра́ б не було́!

кому

–

уживається як проклін з недобрими побажаннями

– І все той навіжений чоловік! – репетує вона. – Усе він, добра б йому не було!

(М. Коцюбинський)

;

(90)

Є де розверну́тися

–

вільний, просторий, розлогий

Будинок вийшов красивий, добротний, є де розвернутися: дві кімнати, веранда, кухня

(із журн.)

;

Є лій у голові́

див.

лій

;

(91)

За будь-здоро́в

–

без будь-якої причини, підстави; ні за що

А бесіда була, видно, гарячою, бо за якийсь час Сперанський кулею вилетів звідти червоний, як рак, і тут-таки за будь-здоров вибанітував свого ординарця, який перший попався йому на очі

(О. Гончар)

;

(92)

Здоро́в (здорове́нький) був <Здоро́ві (здорове́нькі) були́>

–

уживається як усталена форма вітання або поздоровлення з чим-небудь

Кирпата свашка – гульк у хату! – Добридень, – скаже, – хліб та сіль! Здоровенькі були з весіллям, свату!..

(П. Гулак-Артемовський)

;

Побачив він Лисичку І зараз обізвавсь: “Здоровенька була, Лисичко!”

(Л. Глібов)

;

– Здорові були, свате! – Яким це побитом? – здивувався Хома

(М. Коцюбинський)

;

– Степане? Ти? Здоров був! – зачув він голос Недайводи

(Олесь Досвітній)

;

(93)

І бли́зько не було́

–

хто-небудь, безсумнівно, був відсутній або не з'являвся чи зник

Позбігалися вже тоді, коли хата надобре горіла, а опришків і близько не було

(Г. Хоткевич)

;

(94)

І в (на) ду́мці не було́

у кого і без дод.

а)

хто-небудь зовсім не мав намірів робити щось, не припускав чогось

– Такого навигадують, чого й зроду й на думці не було

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

б)

хто-небудь навіть не уявляв чогось, не здогадувався про щось

– Чи, може, ви гадаєте, що відбудувати

[парусник]

так легко? – У мене і в думці не було, що це така глибока справа

(Ю. Яновський)

;

І га́дки (ду́мки) нема́ (нема́є, не було́)

див.

нема́

;

(95)

[І] ду́ху не бу́де

чийого, де

–

уживається для вираження категоричного запевнення в тому, що когось більше не буде де-небудь

А він, виявляється, з тих, що тільки й уміють конфліктувати, озлоблювати проти нас... Духу ж тепер його не буде в нашому закладі!

(О. Гончар)

;

І ду́ху нема́ (нема́є, не було́, не чу́ти і т. ін.)

див.

нема́

;

[І (ні, ані́)] копі́йки [зла́маної (мі́дної, щерба́тої)] (ше́ляга) нема́ (нема́є, не було́) за душе́ю

див.

нема́

;

(96)

[І (ні)] рі́ски (рі́сочки, кри́хти, роси́нки і т. ін.) в ро́ті не було́

у кого

–

хто-небудь дуже голодний, зовсім нічого не їв

[

Старшина

(дивиться у вікно):

]

Еге, вже сонечко височенько підбилося, а в мене ще й ріски в роті не було...

(М. Кропивницький)

;

– Ні, я так не можу... сили не стає... Скільки ж то день морились голодом... а сьогодні й рісочки в роті не було

(М. Коцюбинський)

;

– Я не маю часу. Бійтеся Бога, люди добрі! Ви вже харчували, а у мене ще й дрібки у роті не було

(Г. Хоткевич)

;

– В мене ж сьогодні й росинки ще не було в роті, – сказала Галина Андріївна

(Є. Кротевич)

;

Нашвидку перекусивши, бо з самого ранку крихти в роті не було, Артем зразу ж пішов з дому

(А. Головко)

;

(97)

І слі́ду не було́

чого

–

що-небудь зовсім ще не існувало перев. задовго до чого-небудь

Літ за півтори сотні не тільки цього палацу, а й самих Пісок і сліду не було

(Панас Мирний)

;

(98)

І (та й) був таки́й

–

безслідно, швидко щез, зник, пропав

Шурх

[Гарасько]

поміж соснами – і був такий. А я стою – з місця не зрушу

(Григорій Тютюнник)

;

Іти́ (бу́ти, ходи́ти і т. ін.) на повідку́ (на по́воді, на припо́ні, на при́в'язі і т. ін.)

див.

іти́

;

[І] ціни́ нема́ (нема́є, не було́)

див.

нема́

;

Лежа́ти (бу́ти) / лягти́ (рідко облягти́) на сме́ртній посте́лі

див.

лежа́ти

;

Лиця́ нема́ (нема́є, не зна́ти, не було́) / не ста́ло

див.

нема́

;

Лиши́тися (оста́тися, бу́ти і т. ін.) з гарбузо́м

див.

лиша́тися

;

Мі́сця живо́го нема́ (нема́є, не було́ і т. ін.)

див.

нема́

;

Мо́ва йде (мо́виться, була́)

див.

мо́ва

;

Моє́ (твоє́, його́ і т. ін.) [було́] зве́рху

див.

мій

;

Наш верх є (бу́де)

див.

верх

;

(99)

Не бу́де добра́

з кого

–

хто-небудь стане непорядним, непутящим

Ой, казали мені люде

[люди],

що добра з тебе не буде

(Номис)

;

(100)

Не бу́де на сві́ті

кого

–

хто-небудь помре

– Держись Іванцевої ради, як не буде мене на світі: він тебе не ошукає

(П. Куліш)

;

(101)

Не во гнів будь ска́зано,

ірон.

–

уживається для вираження застереження від образи або як вибачення за що-небудь неприємне, сказане співрозмовникові

[

Панько

Тепер яку попав, та й жінка. Правду кажу?

[

Копистка

Ні, братику, це не так. Це ти, не во гнів будь сказано, трошки брешеш...

(М. Куліш)

;

Нема́ (не було́) й заво́ду (в заво́ді)

див.

нема́

;

Нема́ (нема́є, не було́) вга́ву

див.

нема́

;

Нема́ (нема́є, не було́) відбо́ю

див.

нема́

;

Нема́ (нема́є, не було́) ді́ла

див.

нема́

;

Нема́ (нема́є, не було́) зупи́ну (впи́ну, спи́ну і т. ін.)

див.

нема́

;

Нема́ (нема́є, не було́) [і] про́сві́тку (просві́тлої годи́ни)

див.

нема́

;

Нема́ (нема́є, не було́) мі́сця

див.

нема́

;

Нема́ (нема́є, не було́, не бу́де) зно́су

див.

нема́

;

Нема́ (нема́є, не було́, не ви́дно) [і] кінця́-кра́ю (ні кінця́ ні кра́ю, кінця́, кра́ю)

див.

нема́

;

Нема́ (нема́є, не було́, не ви́дно, не ста́ло і т. ін.) і слі́ду

див.

нема́

;

Нема́ (нема́є, не було́, не вистача́є, браку́є і т. ін.) [одніє́ї (тре́тьої, деся́тої і т. ін.)] кле́пки у голові́

див.

нема́

;

Нема́ (нема́є, не було́, не зали́ши́лося і т. ін.) [ні (і)] ни́тки сухо́ї (рубця́ сухо́го) <Ни́тки (ни́точки) сухо́ї нема́ (нема́є, не зна́йдеш)>

див.

нема́

;

Нема́ (нема́є, не було́, не ста́ло і т. ін.) життя́

див.

нема́

;

Нема́ (нема́є, не було́) ра́ди

див.

нема́

;

Нема́ (нема́є, не було́) рі́вного

див.

нема́

;

Не мо́же бу́ти [й] мо́ви

див.

могти́

;

(102)

Неха́й по то́му бу́де <Та й будь по то́му> <Так то́му й бу́ти>

–

уживається для вираження згоди, ствердження чого-небудь; та й усе

– Ви знаєте всі стародавні звичаї і порядки – судіть, як самі знаєте, а моє діло махнути булавою, да й нехай по тому буде

(П. Куліш)

;

– Е-ех, куди нам одбиватися? Рятуйся, хто як зуміє, та й будь по тому!

(А. Головко)

;

Чим робити на мачушиних дітей, звичайно, краще на себе, на своїх дітей. Так тому й бути!

(А. Головко)

;

Неха́й (хай) бу́де гре́чка

див.

гре́чка

;

(103)

Неха́й (хай) здоро́в (здоро́вий) бу́де <Неха́й (хай) здоро́ві бу́дуть>

–

уживається для вираження доброго побажання при згадці у розмові кого-небудь приємного, позитивного

Дід мій, нехай здоров буде, коли зачина розказувать що-небудь таке, що не сам бачив, а чув, то спершу скаже: “Коли старі люди брешуть, то й я з ними”

(Т. Шевченко)

;

– А Зінька ось, здорова хай буде, та вибілить його

[полотно]

гарненько

(А. Головко)

;

Не я бу́ду

див.

;

Ні́де (ні́як) [було́] поверну́тися

див.

поверта́тися

;

Нога́ [ніко́ли (бі́льше)] не сту́пить (не бу́де)

див.

нога́

;

(104)

Ноги́ моє́ї [бі́льше] не бу́де

де

–

уживається для вираження погрозливого запевнення у тому, що хто-небудь ніколи не прийде до когось або кудись

– Ось заява .. Ноги моєї більше у вашому цеху не буде

(В. Собко)

;

– А чим вона

[хата]

тобі погана? Побілимо, приберем – буде не гірша, ніж у людей. Зате оно криниця внизу! Вода як мед. – Пий її сам, оту воду! Ноги моєї у дворі цьому не буде

(А. Дімаров)

;

Ото́ж-то (ото́ж-бо, то ж то, то́ж-бо) й воно́ (є)

див.

воно́

;

Прокля́тий (пе́ський, чо́ртів і т. ін.) син бу́ду (будь я)

див.

син

;

Сиді́ти (бу́ти) на ла́ві підсу́дних (обвинува́чених)

див.

сиді́ти

;

Сіда́йте (ся́дьте, сіда́й, сядь), го́стем бу́дете (бу́деш) (щоб старости́ сіда́ли)

див.

сіда́ти

;

(105)

Скі́льки [(що) є (було́)] ду́ху

а)

з максимальним напруженням, дуже сильно; щосили

Тільки й чути, що корови скільки є духу ревуть, затим, що хазяйки не йдуть їх доїти

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

Дві баби .. лаялися скільки було духу, і далеко розносилися їх міцні .. голоси

(Г. Хоткевич)

;

б)

дуже швидко, з найбільшою швидкістю

Тікай, що .. є духу!

(І. Нечуй-Левицький)

;

Марина що є духу біжить левадами

(Г. Епік)

;

Біжу скільки духу, шпичаки колють у ноги, я падаю, але встаю й ще прудкіше біжу

(О. Ковінька)

;

Та й бу́де ре́шта!

див.

ре́шта

;

[Там] ви́дно бу́де

див.

ви́дно

;

Факт [є (лиша́ється)] фа́ктом

див.

факт

;

[Хай, неха́й] земля́ [бу́де] пу́хом (перо́м, пухке́нькою, легка́)

див.

земля́

;

Хто б там (то) не був

див.

хто

;

(106)

Ще й звання́ не було́

кого, чого

–

кого-, чого-небудь не існувало або про щось зовсім нічого не відомо

[

Гільзе

Готлібе! .. Твоя жінка – ще її й звання не було, як я вже квартами свою кров проливав за рідний край

(Леся Українка)

;

(107)

Щоб (бода́й) добра́ не було́ <Хай добра́ не бу́де!>

кому, лайл.

–

уживається для вираження великого незадоволення ким-, чим-небудь з недобрими побажаннями

– Все перевів, все попсував, бодай йому добра не було, дияволу

(Ю. Збанацький)

;

Щоб (бода́й) тобі́ (йому́, вам і т. ін.) [було́] пу́сто! <Хай тобі́ (йому́, вам і т. ін.) [бу́де] пу́сто!>

див.

пу́сто

;

(108)

Щоб [і] ду́ху не було́

чийого

а)

уживається для вираження настійної вимоги до кого-небудь негайно піти геть звідкись; іди геть звідси

– Геть, щоб духу твого не було тут!.. Гнат метнувсь до жінчиної скрині

(М. Коцюбинський)

;

Карпо затявся, як одрізав, щоб княжевичів і духу не було на весіллі

(В. Кучер)

;

б)

назавжди, безповоротно

Дуже розлютувався цар, як прочитав той лист.., зараз-таки звелів .. царицю витурить з свого царства, щоб і духу її не було

(О. Стороженко)

;

(109)

Щоб ноги́ [бі́льше] не було́

чиєї, де

–

уживається для вираження категоричної заборони кому-небудь з'являтися десь

– Ви вже вільні, – перебив його Зарічний. – Як? – А так, що йдіть під три чорти і щоб вашої ноги тут більше не було

(М. Ю. Тарновський)

;

Що б там (то) не було́ (не ко́штувало)

див.

що

;

(110)

Що бу́де, те (то) [й] бу́де <Будь (хай бу́де), що бу́де>

–

уживається для вираження рішучості у здійсненні чого-небудь небезпечного, ризикованого

Що буде, те й буде, а я не покину своєї матері ..” – думала Маруся

(І. Нечуй-Левицький)

;

Доктори – пани, а пани завжди живуть з мужиків, а дурні мужики завжди терплять панську кривду .. Але годі! Замфір не стерпить... Хай буде, що буде...

(М. Коцюбинський)

;

Маруся вибігла з лісу. Що буде, то буде, але в ліс вона більше не піде

(Г. Хоткевич)

;

– А, що буде, те й буде! – втішав він сам себе. – Оженюся та й усе

(Григорій Тютюнник)

;

Щоб я був про́клятий

див.

;

Що ма́є (ма́єш, є, було́ і т. ін.) си́ли (сил, ду́ху)

див.

ма́ти

;

Що не є

див.

що

;

(111)

Що (скі́льки) [є] мо́чі <З усіє́ї мо́чі>

–

наскільки можливо; дуже сильно або дуже багато

– Та деріть дужче! – крикнув що є мочі сам пан сотник конотопський

(Г. Квітка-Основ'яненко)

;

Випивали скілько

[скільки]

мочі Аж до самої півночі...

(І. Манжура)

;

Параска так вихваляє його і з усієї мочі тягнеться стати нарівні з сином багатого одкупщика

(Панас Мирний)

;

(112)

Як бу́де, так бу́де

–

уживається для вираження рішучості в здійсненні чого-небудь небезпечного, ризикованого, незважаючи ні на що

Думки .. ворушились і розгортались. Згинь! Пропади!.. як буде, так буде... Що б люди сказали? Люди! Вони осудять

(М. Коцюбинський)

;

(113)

Як є

а)

зовсім, абсолютно, повністю

Вона швиденько схоплюється з ліжка й похапцем кидається варити каву – не спало ж дурне хлоп'я ніченьку як є!

(В. Винниченко)

;

– Мабуть, гречку як є витовкла?

(А. Головко)

;

б)

відповідно до реального, дійсного, справжнього; без змін, точно

Неволя, злидні, – все як є, Читай у кожній книзі!

(І. Багряний)

;

Озерська попадя .. пропонувала йому цілого червінця, тільки щоб змалював її як є в дукатах та корсетці

(О. Гончар)

;

(114)

Яки́й [не] є

–

хоч і поганий; хоч який-небудь

Гірко було кидати

[хлопцям]

яке не є, а своє, а йти до чужого, до панського

(Панас Мирний)

;

– Буде тут, буде ділов

[діла]!

– покрикує Мина, поглядаючи підбадьорливо на нас, хлопчаків. – Які не є, а діждемось свого менту

[моменту]!

(О. Гончар)

;

(115)

Як [його́ (тут)] бу́ти?

–

що робити, діяти, чинити?

– Вже як його бути, й сам не знаю, – признався він якось своїй жінці Одарці

(О. Довженко)

;

Українські старшини були явно спантеличені всім і не знали, на яку ступити, як тут бути, чи йти далі на фронт, битися з большевиками

[більшовиками],

а чи починати вже тут битися з ось цими

(І. Багряний)

;

– Листівки вже одержано, як бути?

(О. Гончар)

;

Як (коли́) ба́ба була́ ді́вкою

див.

ба́ба

;

Як (мов, ні́би і т. ін.) [й] не бува́ло (не було́)

див.

бува́ти

;

(116)

Як не є,

перев. з наступним протиставленням

а)

за будь-яких умов, незважаючи ні на що

– Он посіяли дві десятини кукурудзи, роботи багато, а невістка, як не є, все-таки поміч

(С. Олійник)

;

– Як там не є, одначе я тут справді відроджуюсь, – мовила Тамара. – Цей ваш степ, Заболотний, він має дивовижну властивість повертати людині щось втрачене, напівзабуте

(О. Гончар)

;

б)

враховуючи що-небудь, зважаючи на щось; все ж таки

– Виходить, Василю, тут найнявся?.. Мірошникуєш? – Ні, даю лад снастям. Як не є, а три вітряки

(М. Стельмах)

;

Я́кось (я́кось-то) [воно́] бу́де

див.

воно́

;

(117)

Як там [і] був

–

ніби так і треба, звично

І перекинулась

[фурія]

клубочком, Кіть-кіть з Олімпа, як стріла; Як йшла черідка вечорочком, К Аматі шусть – як там була!

(І. Котляревський)