НЕРОДЮ́ЧИЙ

, а, е.

Який не родить або погано родить, дає низький урожай (про землю, рослини і т. ін.)

Гній потрібний для вигнойки

[удобрення]

полів, без котрої тутешня убога неродюча земля нічого не родила б

(І. Нечуй-Левицький)

;

В кожному дворі – невеличкі деревця, що ледь хиріли на неродючому піщаному ґрунті

(А. Дімаров)

;

Гарна земля і багата, хоч видаються нивки занадто пісними та неродючими, бо все пісок та суглинок

(П. Загребельний)

;

На Святий вечір господар іде в сад із сокирою й погрожує неродючому дереву, що зрубає, якщо наступного року воно не вродить

(з наук.-попул. літ.)