СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
НЕРО́БА
, и, ч. і ж., розм.
Людина, яка веде бездіяльне, ледаче життя; ледар, гультяй
.
Дарина прожила вже в сестриній родині, як у материній, – пещеною, коханою, неробою
(Ю. Яновський)
;
Він звірявся на поради лікарів і знав, що здоров'я треба берегти змолоду. Хай нероби їздять автомашинами, вкорочуючи собі віку
(М. Дашкієв)
;
– Ви тільки подивіться на цього неробу! Мати з батьком удосвіта вже на виноградниках, а він тільки те й знає, що вино дудлити та легких грошей чекати
(Люко Дашвар)
.