НЕРІ́ВНО

Присл. до нері́вний

Є свічада, так нерівно одшліфовані, що навіть сам Аполлон одбивається в них карикатурою

(Леся Українка)

;

Терентій помічає, що шийка шкалика нерівно відбита

(М. Стельмах)

;

Остап дихає важко й нерівно

(А. Головко)

;

Від голоду моє серце стало битися нерівно і почали причуватися різні звуки

(Г. Пагутяк)

;

Поет поводиться доволі нерівно

(М. Коцюбинський)

;

Різні частини його

[роману]

написані нерівно і не складають цілісного враження

(І. Жиленко)