НЕРІ́ВНИЙ
1
, а, е.
Неоднаковий із ким-, чим-небудь щодо розміру, величини, умов і т. ін
. Велика, пишна, прибрана, як до оргії, світлиця, аркою переділена на дві нерівні частини
(Леся Українка)
;Нерівні були сили, й Ярославу прийшлося битись в загравах пожеж всю ніч проти восьми
(П. Тичина)
;У нас були партнерські, хоч і нерівні стосунки
(О. Авраменко)
;//
У якому беруть участь неоднакові в чомусь сторони, сили і т. ін
.Обставини врятували Івана від нерівного шлюбу: його покликали на військову службу
(Ю. Яновський)
;Жменька бійців берегової застави готувалась до нерівного бою
(О. Гончар)
;Жорстока, нерівна боротьба, яку ми провадили, вимагала неймовірної напруги всіх сил – фізичних і духовних
(М. Андрусяк)
.