НЕРЕГУЛЯ́РНИЙ
, а, е.
1
. Позбавлений регулярності, який проходить, здійснюється, діє, відбувається не постійно, з перервами; несистематичний
. Ані Литовське князівство, ані Польська Корона не мали фізичної спромоги відбивати часті і нерегулярні татарські наскоки
(Валерій Шевчук)
;– Магнітне поле тут якесь дивне. З нерегулярними сплесками
(В. Єшкілєв)
;Батькові, мабуть, також не хотілося втручатись у її життя, тому він не запросив її в подорож, – обмежувався лише досить нерегулярними грошовими виплатами
(Н. Сняданко)
.2
. Який не має правильної сталої організації, систематичного навчання (про армію, військо і т. ін.)
. На відміну від регулярної армії козацтво вважалося військом нерегулярним, що в чималій мірі мусило само себе забезпечувати кіньми й фуражем
(С. Добровольський)
;Козацькі родини, козаки-емігранти, нерегулярні формування об'єдналися в Козацький Стан з чисельністю в 50–60 тис. чоловік
(Д. Білий)
.