НЕРВУВА́ТИСЯ

, у́юся, у́єшся, недок.

Бути в стані нервового збудження, хвилювання, роздратування

Щодалі розповідав Малинка, ставало помітно, як інспектор починав нервуватися

(С. Васильченко)

;

Бжеський нервувався і, чекаючи на відповідь, роздратовано тарабанив пальцями по столу

(З. Тулуб)

;

Я нервуюсь. Я то підводжусь, то сідаю, то витягаю з кишені носову хустку, то знов ховаю її

(В. Домонтович)

;

Людям весь час здавалося, що за ними хтось спостерігає, вони не могли з'ясувати, хто саме, і нервувалися

(І. Росоховатський)