НЕРВО́ВО
, присл.
1
. Збуджено, неспокійно, роздратовано
. Гнат мовчав і нервово теребив шапку
(М. Коцюбинський)
;Орися сидить принишкло, нервово перебирає пальцями оборочку фартушка
(Григорій Тютюнник)
;Обличчя його жінки то спалахує, то блідне, вона нервово метушиться, виймаючи посуд для нових гостей
(Ю. Винничук)
.2
. Гарячково, судомно
. Заридала
[Василина]
голосно, нервово, затуливши лице долонями(І. Нечуй-Левицький)
;Карі парубкові очі блиснули сторожким роздратованим огнем, вилиці нервово засмикалися
(С. Добровольський)
;Сержанта затрясло. Повіки його нервово засіпалися
(О. Гончар)
.3
. перен.
Різко, поривчасто, напружено
. Малий годинник нервово забився, затріпотів, чітко затакав
(Мирослав Ірчан)
;Моталка починає густи нервово в моїй руці
(Ю. Яновський)
;Танки стрiляли рiзко, поквапливо, нервово
(П. Загребельний)
.