НЕРВО́ВІСТЬ

, вості, ж.

Властивість і стан за знач. нерво́вий 2, 4–6

Видко було, що панночка нудилась: у рухах пробивалась апатія, в голосі нервовість

(Леся Українка)

;

Василинка і робить все без метушні, і мову веде неквапливо, .. вона мовби якось і Лінину нервовість вгамовує своєю поважністю

(О. Гончар)

;

У неї було нервовим усе: обличчя, волосся, пальці, руки, ноги, живіт, рухи. Абсолютно все. Рудий казав, що ця нервовість свідчить про її талановитість

(Л. Денисенко)