СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
НЕРВ
, а, ч.
1
.
Тонка волокнина в організмі людини, хребетних та більшості безхребетних тварин, що відходить від головного або спинного мозку і є складником розгалуженої системи, яка керує діяльністю організму
.
Кiстка черепа за вухом не трiснула, а трохи вгнулася i здавила слуховий нерв
(В. Сосюра)
;
[
Семен
:]
Я надіюся, що він
[лікар]
вилікує мене, бо хоч око і пошкоджене, але нерв живий
(З. Мороз)
;
Гострий неспокій оволодівав мною з голови до п'ят, він вступав у мою кров і пронизував кожен нерв
(В. Шкляр)
.
2
.
тільки мн.
Система таких волокон, які зумовлюють загальний стан, поведінку й діяльність всього організму людини
.
[
Стась
:]
Мамо, випий краще своїх крапель – у тебе нерви заспокояться
(С. Васильченко)
;
Напружені нерви тримали все тіло і мозок в стані якогось дивного, неспадаючого збудження
(Д. Ткач)
;
В цій убогій хатині він, здавалося, відпочивав духом і тілом, розслаблював нерви
(І. Білик)
.
3
.
перен.
Головна рушійна сила чого-небудь; центр, організаційне ядро якої-небудь діяльності
.
Тут, через кухоньку в дворі, проходив головний нерв підпільної організації Хуста
(С. Скляренко)
;
Здавалось, його не обходить гамір довкола його успіхів, здавалося, що позбавлений він і того робочого нерва, від подразнення якого народжується пишання власним умінням, власними успіхами
(П. Загребельний)
.
(1)
 
Стале́ві (залі́зні) не́рви
про тверду, сильну волю й твердий, сильний характер
.
– Пане Юрку, ви повинні мати на цій роботі сталеві нерви
(Ю. Винничук)
;
– А в тебе залізні нерви, Кейте. – Аж ніяк, – похитав він головою. – Просто я був надто наляканий, щоб нервувати
(О. Авраменко)
;
Коли ми зайшли, він навіть не ворухнувся, що значить бойова виправка і залізні нерви
(С. Жадан)
.
(2)
 
Блука́ючий нерв
десята пара черепних нервів, що має велику ділянку поширення і складне розгалуження волокон
.
Під час подразнення блукаючого нерва спостерігається сповільнення серцевої діяльності, але ніколи тріпотіння передсердь не зникає
(з навч. літ.)
;
Блукаючий нерв – головний у руховій секреторній діяльності шлунка
(із журн.)
;
(3)
 
Відцентро́ві не́рви
нервові волокна, якими передається збудження від центральної нервової системи до робочих органів
.
Фізіологія віддавна має відомості про відцентрові нерви слинних залоз
(з навч. літ.)
;
(4)
 
Доцентро́вий нерв
нерв, яким передається збудження від периферії до центральної нервової системи
.
Доцентровий нерв утворений волокнами, до складу яких входять довгі відростки доцентрових нейронів
(з навч. літ.)
;
Заще́млення не́рва
(5)
 
Малогомі́лко́вий нерв
нерв гомілки, що є відгалуженням сідничного нерва
.
Ураження малогомілкового нерва – досить поширене неврологічне захворювання
(з наук.-попул. літ.)
;
Спле́тення (сплеті́ння) не́рвів
(6)
 
Трійча́стий нерв
п'ята пара черепних нервів людини та хребетних тварин, що складається з трьох гілок: орбітальної, верхньощелепної та нижньощелепної
.
Біль у ділянці трійчастого нерва також, очевидно, має вегетативне походження
(з наук. літ.)
.
Би́ти по не́рвах
Висо́тувати (сота́ти) / ви́сотати не́рви
Гра́ти на не́рвах
Ді́яти на не́рви
Дратува́ти не́рви
Лоскота́ти не́рви (рідше ду́шу, се́рце і т. ін.)
(7)
 
Не́рви здаю́ть / здали́
чиї, у кого
хто-небудь утрачає спокій, рівновагу, хвилюється, непокоїться
.
Оця несподівана підтримка незнайомої людини, довіра комісара .. так вразили Колосовського, що він відчув, як нерви його здають, і він тільки крайнім зусиллям волі стримав себе, щоб не розридатися
(О. Гончар)
;
Вперше за багато днів нерви здали у .. Марка Грицишина
(Н. Рибак)
;
І тут перевтомлені нерви здали, він затрусився від приступу божевільної люті, заверещав
(Р. Іваничук)
;
Полоскота́ти не́рви
Псува́ти (тріпа́ти, ша́рпати) / перепсува́ти (попсува́ти) не́рви ([чима́ло] не́рвів)
Розпуска́ти / розпусти́ти себе́ (свої́ не́рви, своє́ се́рце і т. ін.)
Трима́ти (держа́ти) себе́ в рука́х (в шо́рах) <Трима́ти (держа́ти) [свої́] не́рви в рука́х>