НАСІКА́ТИ
, а́ю, а́єш, недок., НАСІ́КТИ, ічу́, іче́ш, док.
1
. що.
Покривати поверхню чого-небудь рядами нарізів, зазублин, насічок і т. ін
. Роблячи сокири або насікаючи серпи, оповідав
[батько] ..
сусідам про сей пам'ятний празник(І. Франко)
;Дід Сербиченко .. сів з оскардом насікати камінь до млина
(Ю. Яновський)
;Блиснула сокира в руках у Мусія, – він насікав навскоси дерево
(Л. Первомайський)
.2
. що, чого і без прям. дод.
Нарубувати або нарізувати певну кількість чого-небудь
. Дядько діставав із торби хліб та сало, чистив цибулю, розрізав огірки, насікав їх ножем і посипав сіллю
(М. Руденко)
;Катря по вечері наносить води, насіче дров...
(Я. Качура)
;Ледве перетяг
[Григорій]
ношу через перелаз – важка, з кригою напополам. Кинув біля призьби і став перебирати, де кращеньке, щоб насікти корові(В. Дрозд)
.3
. тільки док., кого, що, розм.
Дуже побити, пошмагати
. Обличчя в нього червоне, пашить вогнем; так насічуть його вітер і сніг
(М. Трублаїні)
.