НАСИ́ЧУВАТИ
, ую, уєш, заст. НАСИЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАСИ́ТИ́ТИ, и́чу́, и́ти́ш, док.
1
. кого, що.
Наповняти, годувати вволю, досита; задовольняти їжею
. Герман обідав швидко, аби наситити живіт
(І. Франко)
;//
перен.
Угамовувати, задовольняти якесь почуття, бажання і т. ін
.Він тебе коронує великим Своїм милосердям, Він бажання твоє насичає добром вельми щедро
(В. Багірова)
;Мене палило пекельним вогнем, мені здавалось, що я не наситив би своєї помсти, коли б висмоктав з самого серця кров моєї суженої
[судженої]
і її чоловіка!..(О. Стороженко)
;Виснажені голодним пайком на Західному фронті, вони
[німецькі солдати]
прийшли сюди, ніяк не можучи наситити жадобу свого зіпсованого шлунка(П. Колесник)
;//
перен.
Повністю задовольняти кого-небудь
.Ця історія про царевича .. – ніколи не могла наситити молодого княжича. При кожній нагоді не переставав він розповідати її княжні Предславі
(М. Грушевський)
.2
. док. тільки насити́ти, що.
Просочувати, наповнювати що-небудь рідиною, парою, газом і т. ін
. Ряди стоптаних капців, полишених біля порога, насичали повітря їдким запахом поту
(М. Коцюбинський)
;Теплий відпар свіжої ріллі насичував повітря
(Я. Качура)
;Він ще сильніш відчув ці дні. Як зводиться й росте стеблина. Як дзвонить вітер вдалині. Як ґрунт насичує росина
(М. Шпак)
.3
. кого, що, перен.
Сповнювати, збагачувати чим-небудь
. Мрія про майбутнє насичувала їх
[мандрівних артистів]
силою(Ю. Мартич)
;Удається поет
[В. Стус]
до церковнослов'янізмів.., насичує свої твори міфологізмами(В. Русанівський)
;Ти вся ще провесна, о Беатріче! В тобі все світло ранкове зорі, Що ним співці, поети й малярі Колись наситили середньовіччя
(Ю. Клен)
.4
. що, перен.
Постачати що-небудь у великій кількості, забезпечувати чим-небудь
. – Я у такому цеху починав у дев'яностих .. Кут орендували, насичували ринок бразильською кавою з-під Одеси
(Люко Дашвар)
;На першому етапі створення і впровадження комп'ютерів передбачалося швидко наситити ними народне господарство
(з наук.-попул. літ.)
.