НАСИ́ЧЕНИЙ
, а, е.
1
. Дієпр. пас. до наси́ти́ти.
Чисте, свіже повітря насичене було пахощами липового цвіту та жасмину
(І. Франко)
;Парубок неохоче підвівся із насиченого вологою моріжка, обтрусив свитку
(Ю. Хорунжий)
;Повітря гуло, насичене радісними вигуками й привітаннями
(Я. Качура)
;Хотілося
[Ярославові]
працювати на великому, насиченому технікою підприємстві(І. Волошин)
;//
наси́чено, безос. пред.
Вся величезна спадщина Шевченка, його поезія і проза, його щоденник, листи .. – все пройнято і насичено любов'ю до знедолених
(О. Корнійчук)
.2
. у знач. прикм., спец.
Який містить максимальну кількість якоїсь речовини
. Якщо повітря не може поглинути більше пари, ніж воно вже містить, його називають насиченим
(з навч. літ.)
;Людям, які мають хронічні гастроентерологічні захворювання, варто утримуватися від вживання солі, насичених жирів та цукру
(з газ.)
.3
. у знач. прикм., перен.
Дуже змістовний, багатий, сповнений чого-небудь
. Дійсно, вчора був насичений день
(І. Роздобудько)
;На цьому закінчувався короткий, але насичений опис Штукенгайзенової біографії
(Любко Дереш)
;Юрій Яновський тяжів до фрази короткої, але насиченої, виваженої
(з наук.-попул. літ.)
;//
Яскравий, виразний (про колір)
.У тому буйстві густих насичених кольорів я побачив двох великих істот, схожих на рись
(Г. Пагутяк)
;Жовтки мали насичений жовтогарячий колiр
(Г. Вдовиченко)
.