СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
НАСИ́ПАНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до наси́пати 1–5
.
Подушка пекла його голову й лице, неначе вона була насипана жаром
(І. Нечуй-Левицький)
;
За селом, між толокою й лісом, височіла над кручами давня, не знати коли й ким насипана могила
(Л. Юхвід)
;
Повзики і трясихвістки залюбки грабують зерно, насипане курям
(С. Пінчук, пер. з тв. В. Гюго)
;
// 
наси́пано, безос. пред.
На львівському передмісті оповідали свою історію про те, як насипано було пагорб
(Ю. Винничук)
;
На панському дворі розставлено столи, накрито їх скатерками, насипано гори всякого м'ясива
(Б. Лепкий)
.