НАСИ́ЛУВАТИ
, ую, уєш, недок.
1
. кого, що і без прям. дод.
Насильно примушувати виконувати, робити, змінювати і т. ін. що-небудь; силувати
. – Я зовсім не хочу зловживати вашою гостинністю і насилувати звичаї вашого народу
(Ю. Смолич)
;– Ти закінчуєш пейзаж, який почала тиждень тому... І, до речі, закінчуєш, насилуючи себе. Правду я кажу?..
(М. Руденко)
.2
. кого, розм.
Те саме, що ґвалтува́ти 1
. Челядинці
[князя] ..
забирали у селян останню худобу, на очах батька й матері насилували дочок, у церквах бенкетували...(О. Стороженко)
;Москалі брали, що хотіли, палили, насилували дівчат і жінок, забирали коней, скотину, хліб...
(Г. Хоткевич)
;– Мусульманам Коран забороняє насилувати невольниць проти волі їх...
(О. Назарук)
.