НАСИ́ДІТИСЯ
, джуся, дишся, док., розм.
1
. Довго, досхочу посидіти
. – І не насиділась я з тобою, і не набалакалась, і не надивилась на тебе... – додала жалібно мати
(Панас Мирний)
;– Ходімте нагору, Гавриле, я вже насидівся тут
(В. Барка)
;Ольгу Юліанівну попросила
[Леся]
прийти одразу ж, як тільки насидиться та нагостюється(М. Олійник)
;Ксеня і насиділась, і настоялась біля тюремних воріт: її не хотіли й слухати, щоб передачу взяти
(М. Малиновська)
;Потоцький і Калиновський, насидівшись у ханських темницях на воді та на пісних коржиках татарських, рвалися тепер .. для дальших безсмертних тріумфів королівського маєстату
(П. Загребельний)
.2
. Пробути тривалий час в ув'язненні
. [
Писар
:]
Я так думаю, що Бурлака, як насидиться в острозі, то укоськається і .. перестане лізти у вічі(І. Карпенко-Карий)
;Лишилася лишень слава, що мужики насиділися по арештах за образу церкви або обряду
(В. Стефаник)
;– Це вони співали, – вказав на нас Ладя. – Ви за це мені насидитесь у холодній, – кричав Чапля
(П. Панч)
.