СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
НАСА́Д
, а, ч.
1
.
Основа, на якій тримається ящик воза
.
Повозку вашу щось підняло трохи спереду й незабаром наче в рів спустило, колеса стукнулись, насад затріщав
(Панас Мирний)
;
– Сідай назад, та не зломи насад, – пожартував лісник і хотів пособити їй вибратися на воза
(М. Стельмах)
;
Попереду, впираючись рогами аж у насад воза, повагом виступав баран з рогами, закрученими в кілька кілець
(В. Козаченко)
.
2
.
діал.
Перекладина між копилами, якою укріплюють полозки в санях
.
Загнуті полози – характерна ознака українських саней. Насадів могло бути двоє і більше, залежно від кількості копилів
(з наук.-попул. літ.)
;
На насади саней закріплювали грубші кінці двох-п'яти стовбурів, тонші – волочилися по снігу
(із журн.)
.
3
.
іст.
Плоскодонне судно з високо набитими (насадженими) бортами
.
– Вітрило-вітре мій єдиний, Легкий, крилатий господине! .. На морі Гойдай насади-кораблі!
(Т. Шевченко)
;
Новгородські теслі стругали дошки для човнів і насадів, і Ярослав сам щодень перелічував нові судна
(П. Загребельний)
;
Так хотiлося, щоб його малий насад був геть, у всьому-всьому, схожий на тi насади княжi, що стояли в затоцi на Почайнi
(Ю. Логвин)
;
// 
Борт такого судна
.
Колишуться на високiй хвилi широкi учани й шнеки, довгi лодiї з насадами, легкi струги
(С. Скляренко)
;
То було гарне й глибоке судно з різьбленими насадами й величезним дерев'яним змієм на носі
(І. Білик)
.