НАРЯ́ДНИЙ
1
, а, е.
1
. Святково, гарно одягнений
. – О, та який ви прийшли нарядний, урочистий!
(О. Донченко)
;Усі дуже нарядні. Богдасеві так личить його вишита українська сорочка, з якої він, правда, трохи виріс
(О. Іваненко)
;Вона була дуже нарядна: чорне оксамитове плаття, відкриті білі руки, на плечі накинуто красивий шарф
(П. Загребельний)
;//
Гарно прибраний, оздоблений
.Він ткнув ногою у двері й увів Лошакова у невеличку пишно нарядну хату
(Панас Мирний)
;Кілька тисяч людей пройшло нарядним Хрещатиком
(з газ.)
;//
З гарними барвами, формами, пір'ям, шерстю (про природу, тварин і т. ін.)
.У найвищому ярусі шуміли вершинами дуби, .. ледь ворушили довгими косами нарядні берези
(А. Шиян)
;Погасли сині очі волошок, .. скинули золотаве вбрання своє завжди нарядні буркуни
(Д. Міщенко)
.2
. Гарний, пишний, святковий (про вбрання)
. Згори збігає Ліза. Вона в нарядній сукні, готова їхати на бал
(І. Кочерга)
;Коли я відкрив очі – побачив дівчину у нарядному гуцульському строю
(У. Самчук)
;Мама теж одягається красиво, тільки не в карнавальне, а в нарядне своє плаття
(О. Іваненко)
;Жінки охоче йшли в коло, перебираючи ногами, як цесарки, розпускаючи віяла своїх нарядних суконь і платтів, придбаних тут, у Німеччині
(О. Шугай)
.