СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
НАРЯ́ДНИЙ
1
, а, е.
1
.
Святково, гарно одягнений
.
– О, та який ви прийшли нарядний, урочистий!
(О. Донченко)
;
Усі дуже нарядні. Богдасеві так личить його вишита українська сорочка, з якої він, правда, трохи виріс
(О. Іваненко)
;
Вона була дуже нарядна: чорне оксамитове плаття, відкриті білі руки, на плечі накинуто красивий шарф
(П. Загребельний)
;
// 
Гарно прибраний, оздоблений
.
Він ткнув ногою у двері й увів Лошакова у невеличку пишно нарядну хату
(Панас Мирний)
;
Кілька тисяч людей пройшло нарядним Хрещатиком
(з газ.)
;
// 
З гарними барвами, формами, пір'ям, шерстю (про природу, тварин і т. ін.)
.
У найвищому ярусі шуміли вершинами дуби, .. ледь ворушили довгими косами нарядні берези
(А. Шиян)
;
Погасли сині очі волошок, .. скинули золотаве вбрання своє завжди нарядні буркуни
(Д. Міщенко)
.
2
.
Гарний, пишний, святковий (про вбрання)
.
Згори збігає Ліза. Вона в нарядній сукні, готова їхати на бал
(І. Кочерга)
;
Коли я відкрив очі – побачив дівчину у нарядному гуцульському строю
(У. Самчук)
;
Мама теж одягається красиво, тільки не в карнавальне, а в нарядне своє плаття
(О. Іваненко)
;
Жінки охоче йшли в коло, перебираючи ногами, як цесарки, розпускаючи віяла своїх нарядних суконь і платтів, придбаних тут, у Німеччині
(О. Шугай)
.