СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
НАРЯ́ДЖЕНИЙ
1
, а, е.
1
.
Дієпр. пас. до наряди́ти
1
.
Він, священик, стояв перед дяком і табунцем хлопчиків-служок, сяк-так наряджених, але з великою хоругвою й хрестом...
(Г. Колісник)
;
Ось в кімнату заходить нова група щедрівників, привівши дівчину, наряджену королівною
(І. Пільгук)
;
Коли вернувся Гнат, Романьо лежав уже на білому столі наряджений
(У. Самчук)
;
* Образно.
Хижа проскурниці Чайки, наряджена місяцем, спала під крилами рясних груш
(К. Гриневичева)
;
// 
наря́джено, безос. пред.
– Хіба ти голодна або холодна? Он як тебе наряджено
(Панас Мирний)
.
2
.
у знач. прикм.
Який нарядився (див. наряджа́тися
1
).
Сухенький та не дуже чепурно наряджений панок стояв проти халабуди
(Панас Мирний)
;
Всі вони
[люди]
наряджені, всі урочисті, .. бо йдуть святити царину
(І. Чендей)
.