НАРЯДЖА́ТИСЯ
2
, а́юся, а́єшся, недок., НАРЯДИ́ТИСЯ, яджу́ся, я́дишся, док.
1
. Мати намір, збиратися робити що-небудь
. Зійшовся гурток тоді дітей, нарядились піти у місто в панський сад
(С. Васильченко)
.2
. розм.
З'являтися, утворюватися на тілі
. – Сказать по правді, в мене от-от незабаром нарядяться пухирі або чиряки на підошвах
(І. Нечуй-Левицький)
;[
Химка
:]
У дитини пліснявка нарядилася вже п'ятий день(М. Кропивницький)
;Біля щиколотки нарядився чиряк, здоровий такий
(І. Багряний)
.3
. тільки недок.
Пас. до наряджа́ти
. 2
1Згідно з указом Генеральної військової канцелярії від 14 березня 1736 року, 50 % полкової старшини (не менше двох чоловік) та дійсних сотників наряджалося в Кримський похід
(з наук. літ.)
.