СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-13(А-ПОКІ́РНО)
?
НА́РУЧ
, присл., розм.
На користь, вигідно, у чиїхось інтересах
.
У натовпі де-не-де Гмирі наруч почулися вигуки невдоволення Цигулею
(А. Головко)
;
// 
у знач. присудка
.
А йому се й наруч
(Сл. Б. Грінченка)
.