СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
НАРУМ'Я́НИТИ
див.
нарум'я́нювати
.
НАРУМ'Я́НЮВАТИ
, юю, юєш, недок., НАРУМ'Я́НИТИ, ню, ниш, док., кого, що.
1
.
Покривати, натирати рум'янами
.
Щоб макіяж був бездоганним, візажисти рекомендують нарум'янювати злегка підборіддя, скроні й лоб
(із журн.)
;
Лишилося ще нарум'янити лице та звести докупи фарбою дуги брів
(М. Коцюбинський)
.
2
.
Покривати рум'янцем (у 1 знач.)
.
І санчата летять без зупинки, нарум'янюють щічки веселі морозу голки
(Л. Забашта)
;
Зустрічний вітер безперестанку .. впивався в щоки, жалив їх, мов кропивою, нарум'янював удосталь
(А. Шиян)
;
Глядить Васюта, парубок гостинцем попід ліс іде. Здорове, привітне лице мороз ціпкий нарум'янив
(І. Франко)
.