СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НАРУМ'Я́НЕНИЙ
, а, е.
1
.
Дієпр. пас. до нарум'я́нити.
Тільки яскраво нафарбовані губи й густо нарум'янені щоки свідчили, що це дівчина
(Г. Усач)
;
Прачка обернулася до нього обвітреним, нарум'яненим працею і молодістю обличчям
(В. Логвиненко)
.
2
.
у знач. прикм.
Який нарум'янився (у 1 знач.)
.
Дрібно ступала одягнута в порфіри, нарум'янена, красива цариця Анна
(С. Скляренко)
;
У високій, як башта, зачісці, напудрена, нарум'янена і напарфумлена, Маргарита, мов коршун, виловлювала поглядом нову жертву
(М. Слабошпицький)
.