СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НАРУ́БКА
, и, ж.
1
.
Спеціальна мітка на чому-небудь, зроблена сокирою, ножем чи іншим знаряддям
.
Різні нарубки й різьблення зображень, керамічний праобраз орнаментів – усе це не що інше, як первинно-образний засіб, що з безпосередністю й узагальненою символічністю передає світосприймання й уявлення далеких предків
(з навч. літ.)
.
2
.
Шматок чого-небудь нарубаного
.
І хліб, і меди – все це мали вони .. у маленькій хижці, без вікон, де були .. нарубки коштовних металів і дорогі гривни – цілий скарб
(П. Загребельний)
.