СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НАРУ́БАНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до наруба́ти.
Гора нарубаного дерева росла. Вже би й досить, а Олекса все рубає
(Г. Хоткевич)
;
Антоні переніс нарубаний очерет до своєї будівлі
(В. Малик)
;
Він лантух вугілля, власноруч нарубаного, не має права продати
(із журн.)
;
// 
нару́бано, безос. пред.
Павло нахилився взяти дрова – нарубано гілля сливи
(М. Іщенко)
.