СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
НА́РТИ
, нарт, мн.
Вузькі довгі сани, признач. для їзди на оленях та собаках
.
Дудніли авто, ляскаючи ланцюгами, і тут же їхали нарти, запряжені північними оленями
(І. Багряний)
;
По боках стада їхали на нартах пастухи з собаками
(В. Гжицький)
;
Залишалося одне – .. чекати зимового шляху, коли берегом проїдуть перші собачі нарти
(І. Багмут)
;
Махає погонич довгою пужакою
[довгим пужалном],
дзвінко торохтить нею по передній рамі нарт, а олені ніби й не чують того: ступають неквапно, ледве переставляючи ноги в копнистому снігові
(М. Сиротюк)
.